Підручники для школи на MTA.UA
https://mta.ua/proakcii?utm_source=FB&utm_medium=post&utm_campaign=pidruchnyky
6 клас
Література
Скільки гарних творів створили й українські, й іноземні діячі культури. Цей багаж знань повинна молодь знати, хоча б загалом. Але не у всіх література викликає радість і бажання закритися з книжкою у кімнаті чи сісти почитати у парку.
Останнім часом у школах все частіше починають показувати дітям електронні презентації. Така тенденція не випадкова, адже вони мають ряд переваг перед звичайними підручниками та книгами: вони можуть включати в себе фрагменти відео, різні картинки, фотографії. Матеріал ефективніше засвоюється, завдяки наявності графіків, таблиць і схем.
Презентації містять невелику кількість тексту, який ретельно структурований і зрозумілий будь-якому школяру. Допомагають урізноманітнити монотонний навчальний процес, при цьому використовуються не тільки для занять у класі , але і для індивідуального навчання. Електронні презентації торкаються тем, які виходять за межі навчальних посібників, і за рахунок цього розширюють кругозір дитини.
«Ой у степу криниченька» — народна чумацька пісня
«Ой на горі та женці жнуть» - народна козацька пісня
6 клас
Календарно-обрядові пісні
Українські народні пісні літнього циклу. Русальні пісні
| |
Пісні купальскі та жніварські
|
Загальна характеристика календарно-обрядових, соціально-побутових та родинно-побутових пісень
|
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
Максим Рильський
Максим Рильський (документальний фільм)
|
Розстріляне відродження".
Максим Рильський
| |
 | ||
"Гра долі".
Poeta maximus (2008)
|
ПОРТРЕТ
|
Вінок поезій
Максима Рильського
|
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
 |  |
Рильський Максим Тадейович (1895-1964) - поет, перекладач, публіцист, громадський діяч
Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Дід був учнем базиліянської школи і під час взяття Умані гайдамаками у 1768 році ледве не був страчений. Тадей Рильський разом з Володимиром Антоновичем та групою інших польських студентів вирішили присвятити себе вивченню історії України й віддати своє життя народу, серед якого жили. В історії цей рух відомий як рух хлопоманів. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). 1902 року помер його батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім у приватній гімназії в Києві. Змалку познайомився з композитором М.Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д.Ревуцьким, актором і режисером П.Саксаганським, етнографом та фольклористом О.Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах М.Лисенка та О.Русова. Після приватної гімназії Рильський у 1915—1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св.Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 по 1929 рік вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти. Перша збірка його поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство, відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя. Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш». 1931 року Рильського заарештовує НКВД, й він майже рік просидів у київській Лук’янівській тюрмі. Його товариші-неокласики Д.Загул, М.Драй-Хмара, П.Филипович, М.Зеров були репресовані й загинули в концтаборах. З 1931 року творчість Рильського зазнає змін, він, не в змозі виступити проти режиму, змушений поставити свою поезію на службу йому. Його творчість ділиться на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його. У радянську добу Рильський написав тридцять п’ять книжок поезій, кращі серед яких — «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов’янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943 року його обрано академіком. У 1944—1964 роках Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960 року йому було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 — Державну премію СРСР. Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його у Києві, на Байковому кладовищі.
Вагомий внесок поета у словникову справу української мови. Словники та довідники, видані за участю М. Рильського, не втратили свого значення й сьогодні.
Неокласицизм (з грецької новий і зразковий) — течія в літературі та мистецтві, що з'явилась значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник в західноєвропейській літературі в середині XIX ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувались від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці. Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву і романтизму. Крім художньої творчості, члени групи були також активними літературними критиками та теоретиками українського модернізму.
Основні теми його творчості такі:
— людина і природа (збірки «На білих островах», «Під осінніми зорями», «Гомін і відгомін»);
— боротьба за мир («За мир»);
— краса і велич рідного слова («Мова», «Рідна мова»);
— щастя людини (збірка «Троянди й виноград»);
— роль мистецтва в становленні людини («Діалог»);
— оспівування патріотизму та героїв Великої Вітчизняної війни («За рідну землю», «Україні», «Наша кровна справа», «Слово про рідну матір»).
Основні твори: Збірка «На узліссі», «Під осінніми зорями», «Синя далечінь», «Крізь бурю й сніг», «Тринадцята весна», «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін», «Троянди й виноград», «Далекі небосхили», «Голосіївська осінь», «В затінку жайворонка».
Серед творів, написаних Рильським для дітей, значне місце посідає пейзажна лірика.
М. Рильський друг природи, вважав її вічним джерелом життя і творчості, виявляв тонке розуміння природи, закликав берегти, відновлювати і збагачувати її. Рильський вважав, що і пейзажні твори, якщо вони викликають радісні почуття, прагнення моральної чистоти і благородства, бажання зробити щось прекрасне, служать важливим засобом виховання. Саме таким оптимістичним, життестверджувальним звучанням позначені пейзажні твори поета.
М. Рильський пише про ліс, поле, річку, сніг, ялинку: «Білі мухи», «Річка», «Новорічна ялинка», «Пісня про ялинку», «Свіжа зелень розгойдалась», «Дощ», «Веснянка» та ін. Пейзажна лірика поета характеризується глибокою спостережливістю, образним відтворенням явищ природи. Так, він використовує метафору «білі мухи», порівнює сніг з білим пухом, створюючи оригінальний образ.
Автор прагнув до того, щоб слова лились «стобарвно і стозвуко», і виявив уміння одним рядком намалювати цілу картину: Хлюпоче синя річка... («Річка»). Тут ми бачимо вміле поєднання слухових і зорових відчуттів. У вірші змальовано літній похід гомінкої юрби дітей до річки, їхній веселий настрій. При змалюванні картин природи поет звертається до використання засобу персоніфікації, уособлення. Літо в нього змальовано в образі заквітчаної дівчини («Дівчина»).
Як правило, у М. Рильського немає так званої чистої природи, вона виступає у взаємодії з дітьми, з людиною праці, яка збагачує природу. Навіть у вірші «Білі мухи» поет говорить про дбайливого дідуся Максима, який змайстрував санки для всіх дітей.
Вірші, які вивчаються у початковій школі письменника Максима Тадейовича Рильського.
Підручник (1) Скрипченко Н.Ф., О.Я. Савченко “Первоцвіт”. Розділ “Зима-білосніжка” – вірш “Білі мухи”.
Розділ “У вкрились луки цвітом, вітаючись з літом” – вірш “Річка”.
Підручник 3(2) Читачка Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я.
Розділ “Письменники рідного краю” – вірш “Ми збирали з сином на земні каштани”, “Пісня про Дніпро”, “Дівчина”, “Спинися літо на порозі”, “На білу гречку впали роси”.
Підручник 3(4) Скрипченко Н.Ф., О.Я. Савченко, Н.Й. Волошина
Розділ “На світі є одним одна вкраїна” – вірш “Мова”.
Розділ “Зростайте справжніми людьми” – вірш “Не кидайсь хлібом”, “Ким хочеш бути, хлопчику...?”
Розділ “Краса землі, краса життя”, - вірш “Зима”, “Навшпиньках підійшов вечір”.
Виховне значення віршів М.Т. Рильського.
Він говорив, що любить, коли в домі є діти і коли вони сміються. Адже дитячий сміх – символ щастя і радості. Любов до дітей виніс поет з власного дитинства.
З романівських полів, з романівських лук і осель прийшли в його поезію ранні роси і гіркі сльози, і заблищали вони на віях матерів і дітей і на вершинах світової поезії.
Все для людини і завжди з людиною – цей заповіт Максим Рильський проніс крізь бурю й сніг, крізь усе життя, проніс, як Людина з великої літери, як лицар краси і добра.
“Хто мав щастя зустрічатися з Максимом Рильським, той знає ті прекрасні години. Коли в світі якимось чародійством більшало творчості, мрій, натхнень, любові”, - згадує Михайло Стельмах.
У 1 класі учнів вивчають такі вірші М.Т. Рильського: “Білі мухи”, “Річк4а”, які відносяться до пейзажної лірики письменника, яка серед творів поета для дітей посідає значне місце.Рильський – друг природи, вважав її вічним джерелом життя творчості, виявляв тонке розуміння природи, закликав берегти, відновлювати і збагачувати її. Рильський вважав, що і пейзажні твори. Якщо вони викликають радісні почуття. прагнення моральної чистоти і благородства, бажання зробити щось прекрасне, роблять важливу справу, служать важливим засобам виховання. Саме такими оптимістичним, життєстверджувальним звучанням позначені пейзажні твори поета.
М. Рильський пише про ліс, поле, річку, сніг, ялинку: ”Білі мухи”, “Річка”, “Пісня про ялинку”. Пейзажна лірика поета характеризувалася глибокою спостережливістю, образним відтворенням явищ природи. Так. він використовує метафору “білі мухи”, порівнюючи сніг з білим пухом, створюючи оригінальний образ.
Автор прагнув до того, щоб слова лились “стобарвно і стозвуко”, і виявив уміння одним рядком намалювати цілу картину: Хлюпоче синя річка... (“Річка”). Тут ми бачимо вміле поєднання слухових і зорових відчуттів. У вірші змальовано літній похід гомінкої юрби дітей до річки, їхній веселий настрій.
Як правило, у М.Рильського немає так званої чистої природи, вона виступає у взаємодії з дітьми, з людиною праці, яка забаг чує природу. Навіть у вірші “Білі мухи” поет говорить про дбайливого дідуся Максима, який змайстрував санки для всіх дітей.
У 2 класі діти знайомляться із біографією та сторінками творчості Максима Тадейовича Рильського. Вони вивчають поезії “Ми збирали з сином на землі каштани”, “Пісня про Дніпро”, “Дівчина”, “Спинися літо на порозі”, “На білу гречку впали роси”.
Український письменник Панас Мирний писав, що “найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Скільки нерозгаданих таємниць, яка неповторна краса і могутня сила криються, здавалося б, у найпростіших словах, що здатні зворушувати людські серця! Такі думки втілені у чудовому вірші Максима Рильського “Мова” сповненому глибоких патріотичних почуттів. У нього кожне слово – це перлина, Це праці, це натхнення, це людина. Максим Рильський писав: “Любімо, шануймо. Бережімо природу, вічне джерело нашого життя і нашої творчості”. Поет був палким любителем природи рідного краю, яка припала до серця йому ще в рідній Романівці. Він часто відпочивав на лоні природи, з непідробною щирістю змальовував її у своїх творах, вдаючись до поетичної медитації, роздумів при спогляданні її чарівної і невмирущої краси.
Ірина Жиленко
ЗВЕРШЕНО КЛОПІТ ЛІТА
|
Відеопоезія: І. Жиленко "Підкова"
|
Ірина Жиленко
Не зачиняю вікна
|
Ірина Жиленко
Вечір гномів
|
7 клас
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
«Ой у степу криниченька» — народна чумацька пісня
Паспорт твору
«Ой у степу криниченька» — народна чумацька пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки. Чумаки лагодили вози, запрягали волів, збиралися у валки й вирушали у Крим по сіль. Дорога була небезпечною, траплялися різні пригоди — і розбійники нападали, і хворіли, і худоба пропадала.
Жанр: народна соціально-побутова чумацька пісня
Тема «Ой у степу криниченька»: відтворення картини сумного життя чумаків.
Ідея «Ой у степу криниченька»: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці».
Основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті.
Художні засоби «Ой у степу криниченька»
Епітет: зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);
Пестливо-зменшувальні слова - криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;
Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе». «Ой рад би я, моя мила..». Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».
Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»
Метафора: «воли… доріженьку чують».
Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо
У пісні використовуються паралелізми («У степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); Вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори. Твір пронизаний сумним настроєм. Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.
«Стоїть явір над водою» - народна козацька пісня
Паспорт твору
«Стоїть явір над водою» - пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.
Тема »Стоїть явір над водою» - розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.
Ідея «Стоїть явір над водою» - уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.
Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.
Жанр «Стоїть явір над водою» - це соціально-побутова козацька пісня.
Образи: молодий козак; явір, калинонька, пташки.
Композиція "Стоїть явір над водою» Поезія складається із семи строф по чотири рядки. Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.
Художні засоби »Стоїть явір над водою»
Метафори: «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє»;
Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…»
Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісті!»
Зменшувально-пестливі форми слів: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».
У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.
Паспорт твору
Тема «Ой на горі та й женці жнуть»: зображення військового походу козаків.
Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.
Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).
Жанр «Ой на горі та й женці жнуть»: козацька пісня.
Художні засоби »Ой на горі та й женці жнуть»
Повтори: «Гей, долиною, Гей, широкою» «…Женці жнуть», «Гей..», «Під ними…», «…Необачний!»
Риторичні оклики: «Веде своє військо, Веде запорізьке хорошенько!» «…Необачний!» «Не журися!» «Під ним кониченько» Під ним вороненький, Сильне-дужий!»
Епітети: «зелена гора»; «долиною широкою» Звертання: «Гей, вернися, Сагайдачний», «Гей, хто в лісі, озовися».
«Ой на горі та женці жнуть» - народна козацька пісня і зараз є популярною, у якій оспівується слава й гордість України — Запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. Козаки не дбали про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. Традиційно на Січ не допускалися жінки, тому Сагайдачний ніби так недбало говорить про жінку. Насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. Пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору, самоіронії.
Історія створення пісні «Ой на горі та й женці жнуть»
Щодо часу виникнення, відтворених подій, конкретних історичних постатей має декілька версій. Зокрема, дореволюційний російський історик, автор праць «До питання про козацтво до Богдана Хмельницького» та « Нарису гетьманства Петра Сагайдачного» Іван Каманін пов’язує час створення пісні з хотинським походом козаків 1621 року на чолі з Сагайдачним. Власне, він підтримував припущення українського славіста, етнографа і фольклориста XIX століття Ізмаїла Срезневського, що у пісні йдеться і про гетьмана реєстрових козаків з 1625 по 1628 роки Михайла Дорошенка, який водив козацьке військо проти польської шляхти, брав участь у селянсько-козацькому повстанні 1625 року. Дехто із дослідників під згаданими прізвищами вбачають Григорія Сагайдачного, який у1687 році підбурив козаків проти гетьмана Івана Мазепи, та Петра Дорошенка - онука славного гетьмана Михайла Дорошенка. І на сьогодні поки що немає одностайної думки ні щодо часу створення пісні, ні щодо прототипів історичних козацьких очільників. Більш вірогідною є версія, що пісня ця була написана, очевидно, в 20-х роках XVII століття, після загибелі одного з найвидатніших українських гетьманів (не програв жодної битви) Петра Конашевича-Сагайдачного. Тому пісні фактично майже 400 літ.
У даному випадку цілком ясним для нас є те, що пісня оспівує козацькі походи, що вона у свідомості народу пов’язана з іменами історичних діячів, кожен з яких користувався широкою популярністю, мав свої заслуги у боротьбі за соціальне та національне визволення народу».
Цілком зрозуміло, що протягом майже чотирьох віків пісня дещо змінювала свій текст.Зокрема, слова пісні, що датуються приблизно останньою чвертю XVII століття, вперше побачили світ у збірці «Малороссийские песни, изданные Михайлом Максимовичем» 1834 року. Так, тоді пісня мала сім строф, а нині - шість. Випала саме третя строфа, що оспівує якогось пана хорунжого.
Посередині пан хорунжий,
Під ним кониченько,
Під ним вороненький
Сильно дужий!
У деяких інших виданнях навіть з’являлися нові строфи, що оповідали про пана Кисильо. Були і редакційні зміни самого тексту. Наприклад, у збірці М. Максимовича було «попід долиною», а вже у пізніших варіантах ці слова були замінені на «долом-долиною», або «яром-долиною».
Ця пісня за віки свого життя набула слави й популярності. Одним із перших пісню «Ой на горі та й женці жнуть» возвеличив Іван Котляревський, використавши її мотиви у своїй знаменитій «Енеїді». Його троянці:
Да сидя люлечку курили
І кургикали пісеньок:
Козацькі гарні запорозькі...
Про Сагайдачного співали.
Або ще ці рядки з «Енеїди», в яких звучить уже знайоме з пісні «Ой на горі…»:
Ось як богинь я укараю:
Ось як богинь я укараю:
Пошлю вас в Запорозьку Січ;
Там ваших каверз не вважають,
Жінок там на тютюн міняють.
Цією піснею цікавилися такі письменники та фольклористи, як Пантелеймон Куліш, Яків Головацький, Павло Чубинський, Іван Франко. Таїна популярності цієї козацької пісні полягає, перш за все, у її бадьорому маршовому темпі. Вона із тих пісень, що «дух і тіло рвуть до бою» за волю.
Переказують, що пісня-марш козаків «Ой на горі та й женці жнуть» послужила іскрою, з якої в травні 1953 року розгорілося відоме Норільське повстання політв’язнів. За деякими даними, цю пісню під час проходу по табору заспівали українські арештанти. У відповідь - із сторожових веж роздались автоматні черги охорони. Так розпочалося Норільське повстання. Можливо, воно мало інший початок, але є і така версія.
Сьогодні пісня «Ой на горі та й женці жнуть» входить до пісенника сучасних козаків, що вивчають бойове мистецтво гопака, бо має своєрідну енергетику й езотерику української козацької пісні.
«Гомін, гомін по діброві» — народна козацька пісня.
Паспорт твору
«Гомін, гомін по діброві» — народна пісня.
«Гомін, гомін по діброві» належить до козацьких пісень. Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.
Аналіз вірша
Тема «Гомін, гомін по діброві»: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.
Ідея «Гомін, гомін по діброві»: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.Основна думка: засудження зради, коли людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш. Кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на війну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, винахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.
Історичною основою «Гомін, гомін по діброві» могло стати поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й близькими родичами зрадника.
Композиція «Гомін, гомін по діброві» Пісня — це діалог між матір’ю і сином. Твір умовно складається з двох частин. Спочатку мати виганяє сина з дому, щоб той ішов на війну, а потім кличе його додому.
Жанр: народна соціально-побутова козацька пісня
Художні засоби «Гомін, гомін по діброві»
• Риторичні оклики: «Мене кіньми наділяють!» «Нехай тебе орда візьме!» «Нехай тебе турки візьмуть!» «Сріблом, золотом наділяє!» «Тоді брат твій з війська прийде!»
• Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»
• Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
• Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
• Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.
• Епітети: Густі (терни), буйні (вітри)
•Зменшувально-пестливі форми слів: «зіроньками»; «слізоньками»; «додолоньку»; головоньку».
Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово «зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють кіньми, сріблом, золотом.
Українська мова 8 клас
Урок - 01 Мова - найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. Doc.
Урок - 01 Мова - найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. Ppt.
Урок - 02 Словосполучення і речення. Вставні слова. Звертання. Doc.
Система уроків з української мови у 9 класі
4. Оголошення теми і очікуваних результатів уроку.
5. Формування знань, умінь і навичок.
А) розподіл учнів за групами відповідно до рівня навченості
Б) інструктаж щодо виконання роботи
В) робота в групах:
1 гр. ( учні з низьким рівнем навченості)
Перепишіть речення, підкресліть сполучники і сполучні слова за допомогою опорної таблиці. Дайте відповідь на запитання: де ставиться кома у СПР?
1. Немає в світі бурі, щоб огонь могла задути вічний та правдивий ( І. Кочерга). 2. Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив ( Л. Костенко). 3. І стежечка, де ти ходила, колючим терном заросла (Т. Шевченко). 4. Благословенна та ясна година, коли дитя читає «Кобзаря»( Д. Павличко). 5. Стали спускатися в яр, звідки повіяло холодом і проваллям ( Г. Тютюнник). 6. Хто хоче бути вольовою людиною, той не може не побороти в собі невпевненість ( М. Хвильовий).
2 гр. ( учні з середнім рівнем навченості)
Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи і сполучники та сполучні слова між головною та підрядною частинами. Знайдіть речення, в яких є вказівні слова. Дайте відповідь на питання: в якій частині СПР вживаються сполучники, а в якій вказівні слова? Який розділовий знак ставиться між цими частинами?
1. Хто в блакитному просторі засвітив чудові зорі, що горять у мглі? ( Г. Чупринка). 2. І сил ще таких і нема й не було, щоб мужність правдиву збороли ( Б. Грінченко). 3. Душа моя – дно без джерельне й сухе, де тільки сіріє каміння важке ( Олександр Олесь). 4. Хто любить, той уподобитись може до любого і тілом, і душею ( Леся Українка). 5. Знову нас оточує чарівна краса, яка владно заполонює очі і серце ( Т. Масенко). 6. Живемо в такий час, коли йде вирішальна боротьба за людину, за її майбутнє ( О. Гончар).
3 гр. ( учні з достатнім рівнем навченості)
Перепишіть, поставте розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте засоби зв’язку. Накресліть схеми речень.
1. Він упивався весняним повітрям і тими пахощами чорної вогкої землі що були йому найкращі над усі пахощі ( М. Коцюбинський). 2. В кім юная душа той не сивіє з горя ( П. Тичина). 3. Тільки той ненависті не знає хто цілий вік нікого не любив ( Леся Українка). 4. День кінчався уступаючи дорогу вечорові що вже ховався у довгих тінях дубів серед кущів ліщини наче соромлячись сонця ( В. Гжицький). 5. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний клич який то гучнів то завмирав танучи в голубій безвісті ( Г. Тютюнник).
4 гр. ( учні з високим рівнем навченості)
Випишіть із запропонованого вам художнього твору СПР. Доведіть, що дані речення є складнопідрядними. Накресліть їх схеми. Поясніть вживання розділових знаків. Складіть алгоритм «Як визначити головну і підрядну частини у СПР».
Учні повинні уміти:
- визначати види підрядних речень;
- розпізнавати сполучники і сполучні слова;
- створювати власне висловлювання, використовуючи різні види СПР;
- організовувати самостійно процес набуття знань.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок
Форми організації пізнавальної діяльності: парна, індивідуальна.
Методи: робота з підручником, частково-пошуковий, «карусель».
Обладнання: підручники, тексти художніх творів, російсько-український словник, картки самоаналізу та самооцінювання.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
А) відтворення теоретичного матеріалу ( «карусель»)
Б) взаємоперевірка виконання домашніх вправ
3. Оголошення теми, мети, очікуваних результатів.
4. Формування знань, умінь і навичок.
А) інструктаж учителя щодо виконання роботи:
- опрацюйте матеріал параграфів 8-9, складіть опорну таблицю «Види підрядних речень».
- дайте відповідь на запитання: що лежить в основі розподілу СПР на підрядні означальні, з’ясувальні, обставинні?
- виконайте практичні завдання:
Завдання для учнів з середнім рівнем навченості: вправа 49.
Завдання для учнів з достатнім рівнем навченості: доберіть із запропонованих художніх творів по 2 приклади різних видів підрядних речень.
Завдання для учнів з високим рівнем навченості: складіть по 2 приклади різних видів підрядних речень на тему: «Духовна краса людини». Підготуйте усне висловлювання з цієї теми, використовуючи складені речення.
- перевірте правильність виконання роботи;
- оцініть роботу, використовуючи картки само оцінювання.
Б)самостійна робота учнів ( учитель консультує, працює з учнями низького і середнього рівнів навченості)
В) перевірка виконання завдань
Г) фронтальна бесіда за питаннями вправи 39
5. Підбиття підсумків, оцінювання.
- зазначте у картках самоаналізу, що з даної теми викликає у вас труднощі.
- яким чином можемо подолати труднощі ?
6. Домашнє завдання: скласти усне повідомлення з теми «Види підрядних речень», 4-6 б. – Впр.36; 7-9 б. – Впр.34 ( накреслити схеми); 10-12 б. – Впр.35.
Урок № 4
Тема. Підрядні означальні речення.
Мета: націлити на поглиблення знань учнів про підрядні означальні речення, формувати навички розпізнавання підрядних означальних серед інших видів підрядних речень; удосконалювати навички аналізу СПР; розвивати навички критичного мислення; сприяти формуванню творчих здібностей учнів; сприяти виробленню позитивної мотивації до отримання знань.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- визначення та особливості підрядних означальних речень;
- сполучники та сполучні слова, характерні для даного виду речень.
Учні повинні уміти:
- розпізнавати підрядні означальні речення серед інших видів СПР;
- аналізувати підрядні означальні речення;
- виявляти проблеми у вивченні теми, знаходити шляхи їх вирішення.
Тип уроку: формування вмінь та навичок
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, парна.
Методи та прийоми: маркування тексту, взаємоопитування, «знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися».
Обладнання: підручники, картки самоаналізу, самооцінювання, ватман, маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
«Знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися»
Заповніть першу та другу колонки даної таблиці.
Визначте, які питання з даної теми ми повинні опрацювати.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Аналіз теоретичного матеріалу.
А) маркування тексту
Опрацюйте матеріал параграфу восьмого, сторінку 24 за допомогою умовних позначок ( один учень працює біля дошки, виписуючи на ватман відоме і нове).
«+» - відоме;
«?» - нове.
Б) пояснення вчителя.
5. Застосування знань, вироблення умінь та навичок.
А) пояснювальний диктант
Записати речення, поставити розділові знаки, накреслити схеми, визначити вид підрядної частини.
1. Та не можуть душу зігрівати ті, що не палають, не горять ( В. Сим.).2. І тому світ завжди благословляє і сонце, що встає, і серце, що кохає ( В. Сим.). 3. Нам груди мучить невимовна туга, що ми не вмієм повертати дні ( Чуб.). 4. Угорі озивалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ним у далекий вирій ( Ст.). 5. Як хороше у нас на Україні, де пісня нив чарівна та дзвінка ( Сим.). 6. Я не такий, щоб зрадити людину ( Леся Українка).
Б) робота з підручником ( парна)
Виконати вправу 42 ( письмово), 44 ( усно);
В) виконання творчого завдання
Складіть складнопідрядні речення з підрядними означальними, використовуючи різні сполучники та сполучні слова, накресліть їх схеми.
5. Підсумки уроку, оцінювання.
А) « знаємо –бажаємо дізнатися – дізналися»
Заповніть третю колонку таблиці.
Б) взаємоопитування з теми
В) робота з картками самоаналізу, самооцінювання
6. Домашнє завдання: 4-6 балів – Впр.47, 7-9 балів – Впр.46, 10-12 балів – твір-мініатюру «Осінній ранок», використовуючи підрядні означальні речення.
Урок № 5
Тема. Підрядні з’ясувальні речення.
Мета: продовжити формувати уміння й навички розпізнавання й аналізу підрядних з’ясувальних речень; сприяти усвідомленню особливостей даного типу речень; розвивати логічне мислення, культуру мовлення; збагачувати лексичний запас учнів; залучати до творчої діяльності; виховувати повагу до своєї та чужої праці, толерантність.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- визначення підрядних з’ясувальних речень;
- сполучники і сполучні слова, що вживаються у даному виді складнопідрядних речень;
Учні повинні уміти:
- розпізнавати й аналізувати СПР з підрядними з’ясувальними;
- визначати сполучники і сполучні слова, характерні для речень даного виду;
- створювати власне висловлювання, використовуючи підрядні з’ясувальні речення.
Тип уроку: формування знань, умінь та навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи і прийоми: робота з книгою; «навчаючи – учуся».
Обладнання: підручники; картки з завданнями; картки оцінювання.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
А) перевірка виконання домашнього завдання
Б) інтелектуальна розминка
- Які речення називаються складними?
- В чому різниця між ССР, СПР, БСР?
- На які види поділяються СПР?
- Як визначити вид підрядного речення?
- Чим відрізняються сполучники від сполучних слів?
- Наведіть приклади підрядних означальних речень.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Формування знань, умінь та навичок.
А) розподіл учнів у групи ( з кожною групою працює учень-консультант)
Б) інструктаж щодо порядку роботи:
- кожна група отримує однакові завдання;
- учень – консультант пояснює теоретичний матеріал, ставить запитання за його змістом;
- під час опрацювання завдань групі допомагає учень – консультант, який також наприкінці уроку оцінить роботу кожного з учасників групи;
- учень – консультант слідкує за правильністю виконання роботи, і в разі помилкового твердження допомагає групі з’ясувати проблему і знайти правильне рішення.
Завдання для груп:
А) опрацюйте за допомогою консультанта теоретичний матеріал, складіть опорну схему;
Б) побудуйте усне висловлювання за даною темою;
В) дайте відповіді на питання консультанта;
Г) виконайте практичні завдання;
- вправа 49 ( за підручником)
- випишіть з тексту СПР з підрядними з’ясувальними:
4. Вивчення нового матеріалу.
А) робота з таблицею ( в парах)
Заповніть першу та другу колонку таблиці:
Види обставин
Питання
Види підрядних обставинних речень
Сполучники, сполучні слова
Б) робота з підручником ( параграф 9)
Завдання для групи: презентуйте певний вид підрядних обставинних речень.
В) презентація роботи груп
Під час презентації учні заповнюють третю та четверту колонки таблиці.
5. Формування знань, умінь та навичок.
А) мовний аналіз
Визначте, з яких речень складається текст. Накресліть схеми, визначте види підрядних частин. Обґрунтуйте постановку розділових знаків.
Російський поет Олександр Блок писав: « Все, чого людина бажає, неодмінно здійсниться. А якщо не здійсниться, то і бажання не було. А якщо здійсниться не те, - розчарування вдаване, - здійснилось саме те».
Б) коментований диктант
Кожна людина мріє. Але одних мрії примушують піднестися над землею, так що людина забуває про реальний світ. Інших мрії ведуть туди, де важко розпізнати межі добра і зла. Та є ще третя категорія людей, які задля здійснення своєї мрії постійно самовдосконалюються.
Якщо у вас є мрія, намітьте шляхи її здійснення. Чарівна паличка – це ви самі. І, хоч життя іноді виставляє перешкоди, сміливо рухайтесь уперед. Нехай ваші мрії здійсняться!
Завдання до тексту: знайдіть СПР з підрядними обставинними реченнями, накресліть схеми, визначте вид підрядної частини.
В) синтаксичний розбір
Виберіть одне СПР з тексту, зробіть синтаксичний розбір за планом, поданим на ст.45 ваших підручників.
Г) міні-есе за темою: «Мрії здійснюються»
Напишіть міні-есе за темою, використовуючи СПР з підрядними обставинними реченнями.
6. Підсумки уроку, оцінювання.
- заповніть картки самоаналізу з теми;
- які завдання викликали труднощі?
- над чим з даної теми вам варто ще попрацювати?
7. Домашнє завдання: у групах – створити підручник з теми
«Складнопідрядне речення».
Урок № 7
Тема. Види підрядних речень.
Мета: створити умови для узагальнення й систематизації знань учнів з теми; удосконалювати уміння й навички розпізнавання й аналізу СПР; формувати уміння презентувати вивчений матеріал, навички аналізу та самоаналізу; розвивати уміння ставити питання, аргументувати власну думку; сприяти розвитку творчих здібностей учнів, умінь цілепокладання; виховувати комунікативну культуру учнів.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1. Спільне й відмінне між ССР, СПР, БСР.
2. Стилістичні особливості вживання СПР.
Учні повинні уміти:
1. Розпізнавати й аналізувати СПР.
2. Вести діалог за темою.
3. Аргументувати свою думку.
4. Презентувати результати своєї роботи.
5. Ставити мету і намічати шляхи її досягнення.
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.
Форми організаціїпізнавальної діяльності: колективна, групова, парна.
Методи та прийоми: лінгвістичний двобій, діаграма Ейлера-Венна, дослідницький, сенкан.
Обладнання: картки оцінювання, картки аналізу та самоаналізу, картки з завданнями.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
Виходячи з теми і мети уроку, назвіть способи застосування знань, умінь, навичок з даної теми у житті.
3. Аналіз навчального матеріалу з метою узагальнення й систематизації.
А) « лінгвістичний двобій»
Учні працюють в парах, ставлячи одне одному запитання з теми.
Б) діаграма Ейлера-Венна
1 учень біля дошки заповнює діаграму.
В) висновки
4. Вправи на застосування узагальнювальних визначень і правил.
А) робота в групах ( диференційовані завдання з урахуванням рівня навчальних досягнень)
1 гр. – виписати з тексту СПР, визначити вид, виконати синтаксичний розбір.
Дати відповідь на запитання: на що слід звернути увагу при аналізі СПР?
Не страшно, коли людина говорить трохи нерівно, повторюється, шукаючи точнішого слова. Це означає, що людина стежить за своєю мовою, постійно намагаючись поліпшити її.
Страшно, коли людина говорить і пише гладенько, але іншомовними словами. Тут думка спить, тут буяють мовні штампи, мовні бур’яни, глушачи у людині свіжу думку.
2 гр. – скласти і записати діалог між двома учнями, у одного з яких виникли труднощі при вивченні даної теми. Використайте у діалозі СПР.
3 гр. – відредагуйте речення. На що слід звернути увагу при перекладі українською мовою речень з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами? Яких, на вашу думку, ще правил потрібно дотримуватись при спілкуванні?
Як досягти культури мовлення?
1. Людину, викладаючи свої думки в логічній послідовності, швидше зрозуміють.
2. Намагайтесь викладати думки, не суперечливі одна з одною.
3. Використовуючи у спілкуванні ввічливі слова, вони створюють доброзичливу атмосферу.
4. Дбайте про чистоту мови: дотримуйтесь граматичних та орфоепічних норм, відповідаючи українській літературній вимові.
4гр. – написати міні-есе за темою: «Чи важливо уміти спілкуватись?», використовуючи СПР.
5 гр. – написати сенкан з теми.
Б) презентація роботи класних груп
В) презентація творчого домашнього завдання з теми
5. Підсумки уроку, оцінювання
- Що ми повинні знати з даної теми для успішного вивчення теми: «СПР з кількома підрядними»?
- Що викликало труднощі? Як їх подолати?
- Чи досягли мети уроку?
6. Домашнє завдання.
Опрацювати за допомогою позначок матеріал з теми: « СПР з кількома підрядними».
Урок № 8
Тема. Контрольна робота з теми «Складнопідрядне речення».
Мета: контроль знань, умінь, навичок з теми; удосконалення навичок організації праці; виховання наполегливості, працьовитості, віри у власні сили.
Тип уроку: контроль знань, умінь і навичок.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Повідомлення теми, мети уроку.
3. Інструктаж щодо виконання тестових завдань.
4. Самостійне виконання учнями контрольної роботи.
1 варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді ( 5 балів).
1. Складнопідрядними називаються речення, що складається з двох…
А) нерівноправних частин, з’єднаних сполучником або сполучним словом;
Б) рівноправних частин;
В) рівноправних або нерівноправних частин, з’єднаних інтонаційно.
2. Підрядна частина у СПР може стояти:
А) лише на початку речення;
Б) лише після головної частини;
В) перед, після, у середині головної частини.
3. За значенням і будовою СПР поділяються на такі види:
А) означальні, з’ясувальні, обставинні місця;
Б) означальні, обставинні часу, наслідкові;
В) означальні, з’ясувальні, обставинні.
4. Яке з наведених речень є СПР із з’ясувальною частиною?
А) Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море, Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре? ( М. Рильський). Б) Груша стара ніяк не може збагнути, чому ж тепер така довга осінь?( В. Китайгородська). В) Поглянь, уся земля тремтить в палких обіймах ночі ( Олександр Олесь). Г) Я знаю: кожній дитині потрібна ласкава увага батьків ( В. Сухомлинський).
5. Серед наведених речень визначте СПР з підрядним означальним.
А) Мов тихоплинь ріки, розплилася музика: вона одразу брала кожного за серце, виймала з найчерствішої душі власну струнку…( В. Качкан). Б) Наука є найкращою, міцною, найсвітлішою опорою у житті, якими б не були її мінливості ( К. Тімірязєв). В) Чого тільки не розповість дорога, биття яких сердець не поєднає! ( М. Подолян). Г) У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою ( В. Сухомлинський).
Завдання на встановлення відповідностей ( 4 бали).
6. Позначте відповідність між реченням та його характеристикою
А) Просте речення з вставним словом. 1. Щасливий я не тим, що маю
Б) Складносурядне речення. квіти…( Л. Дмитерко).
В) СПР з підрядним обставинним. 2. Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській пам’яті ( Є. Гуцало). Г) СПР з підрядним означальним. 3. Як мовиться, хмара сонце не заступить ( М. Подолян). 4. Коли вже й справді світ почавсь од слова, то слово те було єдине – «брат» ( Б. Олійник)/ 5. Ще квітнуть зорі, і в діброві зозулі ще не одцвілись
( Г. Світлична).
Завдання відкритого типу ( 3 бали).
7. Напишіть міні-есе на тему:« Пізнання світу – та найбільше щастя», використовуючи СПР. Зробіть синтаксичний розбір одного з них.
2 варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді ( 5 балів).
1. Підрядна частина у СПР:
А) не пов’язана з головною частиною ні за змістом, ні граматично;
Б) пояснює всю головну частину в цілому або один якийсь її член;
В) пояснює присудок у головній частині.
2. Сполучники від сполучних слів відрізняються тим, що:
А) лише з’єднують підрядні частини з головною, але не є членами речення і не відповідають на питання;
Б) сполучники приєднують головну частину до підрядної, а сполучні слова приєднують підрядну частину до головної;
В) сполучники вживаються у складі підрядної частини, а сполучні слова – у складі головної частини.
3. Підрядна частина від головної може відділятись:
А) комою або тире;
Б) лише комою;
В) лише двокрапкою або тире.
4. Укажіть СПР з підрядною допустовою частиною.
А) І де б я не був за далекою даллю, тебе, Україно, завжди я пізнаю…( А. Малишко).
Б) Збоку дивитися легко, одначе не так воно просто бігти ( О. Гончар).
В) Хай у колі і справ, і пісень найсердечніше будуть в нас стрічі ( П. Усенко).
Г) Хай говорить серце… Невиразно воно говорить, як весняна річка ( Леся Українка).
5. Знайдіть СПР з підрядним означальним.
А) Слався той, хто в піснях оспівати зумів джерело і вогонь – два великих начала ( Р. Гамзатов).
Б) На землі блажен навіки той, хто не тліє, а горить ( В. Сосюра).
В) А ця рука, що тільки не торка, дає усьому руху, льоту, росту ( В. Бичко).
Завдання на встановлення відповідностей ( 4 бали).
6. Встановіть відповідності між реченням та його характеристикою.
А. СПР з підрядним умови. 1. Інженером можна стати за п’ять років, учитися ж на людину потрібно все життя ( В. Сухомлинський).
Б. СПР з підрядним з’ясувальним. 2. Якщо ви любите садівництво – виростіть найдивовижніше дерево.
В. Складносурядне речення. 3. Одне тільки бажання творити добрі діла і зосталися при мені на все життя ( О. Довженко).
Г. Безсполучникове речення. 4. І, мабуть, не одному з нас подумалось в ті дні, яким великим яким великим може бути внесок письменника у духовне життя нації ( О. Гончар). 5. І зорі, як пелюстки, трепетали, і світ увесь по вінця голубів ( Б. Олійник).
3. Поглиблена робота з текстом.
А) робота з текстом твору «Послання до єпископів»
- в чому звинувачував Іван Вишенський «князів церкви»?
- виділіть у тексті словесні замальовки приватного життя єпископів і становища вбогої пастви. Який прийом використовує І. Вишенський?
Б) дискусія:
- що ви вважаєте правильним, а що хибним у твердженнях І. Вишенського? Обґрунтуйте свою думку.
- чи повинні полемісти дотримуватись правил спілкування, висловлювати свої думки тактовно, не ображаючи опонентів?
4. Підбиття підсумків, оцінювання.
- Чи є твори І. Вишенського актуальними в наш час? Доведіть.
- Чи повинна бути в суспільстві полемічна література?
5. Домашнє завдання: 4-6 б.- стор.48-51 ( скласти план); 7-9 б.- дайте письмову відповідь на питання: « Що робить Івана Вишенського близьким нашому часові?»; 10-12 б.- напишіть послання на будь-яку тему.
Урок української літератури у 9 класі
Тема. «У чому полягає щастя людини?». Філософські погляди Григорія Сковороди.
Мета: створити умови для дослідження філософських поглядів Г.Сковороди, порівняти уявлення про щастя філософа і учнів класу; формувати навички аналізу філософських творів; розвивати уміння дискутувати, аргументувати власну точку зору; формувати навички спілкування, розвивати критичне мислення; збагачувати лексичний запас учнів; сприяти усвідомленню необхідності самопізнання як основи щастя людини.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
Учні в цей час доповнюють опорну схему.
6.Рефлексія.
А) фронтальна бесіда
- З якими поглядами Г. Сковороди ви не згодні? Чому?
- Чи спроможні ви пізнати себе, виявити свої задатки й у згоді з ними обрати собі у майбутньому професію? Що може стати на перешкоді? Як їх подолати? Як би ви сформулювали девіз вашого життя після сьогоднішнього уроку?
Б) «зміни позицію»
7. Підсумки уроку, оцінювання.
8. Домашнє завдання: написати міні-есе за одним з афоризмів Г. Сковороди.
8 клас
Українська мова 8 клас
Урок - 01 Мова - найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. Ppt.
Уроки 9 клас
Українська мова (уроки)
Система уроків з української мови у 9 класі
Тема: «Складнопідрядне речення»
Урок № 1
Тема. Складнопідрядне речення, його будова, засоби зв’язку у ньому.
Мета: націлити на усвідомлення, осмислення й засвоєння відомостей про СПР, розвивати уміння і навички розпізнавання СПР серед інших видів складних речень, з’ясувати відмінності між сполучниками і сполучними словами; формувати навички аналізу; удосконалювати уміння створювати висловлювання за опорною схемою на лінгвістичну тему, уміння ставити запитання за темою; виховувати культуру мовлення, уміння бачити перспективу.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- визначення СПР;
- особливості будови СПР;
- відмінності між СПР та іншими видами складних речень;
- види СПР.
Учні повинні уміти:
- визначати серед складних речень СПР;
- визначати його вид, засіб зв’язку;
- розпізнавати сполучники і сполучні слова;
- створювати висловлювання за темою на основі опорної схеми;
- ставити запитання з даної теми.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи: «гронування», робота з підручником, мовний аналіз, «ажурна пилка».
Обладнання: підручники; ватмани; маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
А) «гронування»
- Запишіть посередині словосполучення «складне речення».
- Навколо словосполучення запишіть ті поняття і терміни, що пов’язані з ним.
- Встановіть зв’язки між поняттями.
Б) фронтальна бесіда
Виділіть з «грона» відоме. Чого ще не знаємо?
3. Оголошення теми та очікуваних результатів.
4. Надання необхідної інформації.
Мовний аналіз
Порівняйте речення. Зробіть висновок
Пахне хлібом земля, це ж вона дала мені сонце і крила.
Пахне хлібом земля, і вона дає мені сонце і крила.
Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила.
5. Інтерактивна вправа.
А) інструктування щодо виконання завдання
Опрацюйте ще раз матеріал, який ви готували в домашніх групах. Потім ви перейдете до класних груп, де поясните свою тему.
Завдання для класних груп: скласти опорну схему з теми, побудувати усне висловлювання даною темою, наводячи приклади.
Б) «ажурна пилка»
Теми для опрацювання в домашніх групах:
1 гр. – « Визначення СПР, його будова. Відмінності між ССР, СПР та БСР».
2 гр. – «Сполучники і сполучні слова».
3 гр. – «Види підрядних речень».
4 гр. – «Розділові знаки між частинами СПР».
5 гр. – « Стилістичні особливості вживання СПР».
В) презентація результатів роботи груп, корекція схем
6. Рефлексія, підбиття підсумків, оцінювання.
А) відповіді на питання за темою
Поставте запитання за даною темою товаришам у групі, скорегуйте неточні відповіді.
Б) оцінювання за картками
В) фронтальна бесіда:
- Що нового дізналися на уроці?
- Що викликало труднощі?
- Яким чином можна використати знання, що отримали на уроці?
7. Домашнє завдання: вивчити теоретичний матеріал; дібрати приклади.
Урок № 2
Тема. Розділові знаки у СПР.
Мета: сприяти формуванню умінь та навичок постановки розділових знаків між частинами СПР, визначати межі головної і підрядної частини; удосконалювати навички аналізу;уміння працювати в групі, презентувати результати своєї діяльності; формувати уміння планувати навчальну діяльність; сприяти розвитку критичного мислення; виховувати мовленнєву культуру, навички співпраці, толерантність.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- правила визначення головної і підрядної частини;
- правила вживання розділових знаків у СПР.
Учні повинні уміти:
- визначати головну і підрядну частини;
- вживати розділові знаки у СПР;
- планувати свою роботу;
- дотримуватись правил культури спілкування.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, групова.
Методи та прийоми: «броунівський рух», робота в групах.
Обладнання: картки з завданнями; картки оцінювання роботи в групі; листи правильних відповідей для самоконтролю, картки самоаналізу.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
А) «броунівський рух»
Розкрити основні положення даної теми якомога більшій кількості однокласників.
Увага! Виправляйте помилки однокласників.
Б) перевірка виконання домашніх вправ
3. Мотивація навчальної діяльності.
Заповніть картки самоаналізу з даної теми. Виявіть, які питання викликають труднощі.
Картка самоаналізу знань з теми «Складнопідрядне речення»
Знання та уміння
| |||||
4. Оголошення теми і очікуваних результатів уроку.
5. Формування знань, умінь і навичок.
А) розподіл учнів за групами відповідно до рівня навченості
Б) інструктаж щодо виконання роботи
В) робота в групах:
1 гр. ( учні з низьким рівнем навченості)
Перепишіть речення, підкресліть сполучники і сполучні слова за допомогою опорної таблиці. Дайте відповідь на запитання: де ставиться кома у СПР?
1. Немає в світі бурі, щоб огонь могла задути вічний та правдивий ( І. Кочерга). 2. Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив ( Л. Костенко). 3. І стежечка, де ти ходила, колючим терном заросла (Т. Шевченко). 4. Благословенна та ясна година, коли дитя читає «Кобзаря»( Д. Павличко). 5. Стали спускатися в яр, звідки повіяло холодом і проваллям ( Г. Тютюнник). 6. Хто хоче бути вольовою людиною, той не може не побороти в собі невпевненість ( М. Хвильовий).
2 гр. ( учні з середнім рівнем навченості)
Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи і сполучники та сполучні слова між головною та підрядною частинами. Знайдіть речення, в яких є вказівні слова. Дайте відповідь на питання: в якій частині СПР вживаються сполучники, а в якій вказівні слова? Який розділовий знак ставиться між цими частинами?
1. Хто в блакитному просторі засвітив чудові зорі, що горять у мглі? ( Г. Чупринка). 2. І сил ще таких і нема й не було, щоб мужність правдиву збороли ( Б. Грінченко). 3. Душа моя – дно без джерельне й сухе, де тільки сіріє каміння важке ( Олександр Олесь). 4. Хто любить, той уподобитись може до любого і тілом, і душею ( Леся Українка). 5. Знову нас оточує чарівна краса, яка владно заполонює очі і серце ( Т. Масенко). 6. Живемо в такий час, коли йде вирішальна боротьба за людину, за її майбутнє ( О. Гончар).
3 гр. ( учні з достатнім рівнем навченості)
Перепишіть, поставте розділові знаки. Підкресліть граматичні основи. Визначте засоби зв’язку. Накресліть схеми речень.
1. Він упивався весняним повітрям і тими пахощами чорної вогкої землі що були йому найкращі над усі пахощі ( М. Коцюбинський). 2. В кім юная душа той не сивіє з горя ( П. Тичина). 3. Тільки той ненависті не знає хто цілий вік нікого не любив ( Леся Українка). 4. День кінчався уступаючи дорогу вечорові що вже ховався у довгих тінях дубів серед кущів ліщини наче соромлячись сонця ( В. Гжицький). 5. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний клич який то гучнів то завмирав танучи в голубій безвісті ( Г. Тютюнник).
4 гр. ( учні з високим рівнем навченості)
Випишіть із запропонованого вам художнього твору СПР. Доведіть, що дані речення є складнопідрядними. Накресліть їх схеми. Поясніть вживання розділових знаків. Складіть алгоритм «Як визначити головну і підрядну частини у СПР».
Г) перевірка правильності виконання робіт за листами правильних відповідей ( 4 група презентує результати своєї роботи всьому класу).
Д) корекція виконання завдань
6. Оцінювання, підбиття підсумків.
Робота з картками оцінювання роботи в групах, картками самоаналізу.
7. Домашнє завдання: 4-6 б. – визначити головну і підрядну частини у реченнях; 7-9 б. – накреслити схеми речень, поставити розділові знаки; 10-12 балів – виписати з художньої літератури 8 СПР, підкреслити граматичні основи, накреслити схеми.
Урок № 3
Тема. Види підрядних речень.
Мета: сприяти формуванню знань, умінь і навичок з визначення виду СПР; забезпечити формування навичок організації самостійної пізнавальної діяльності структурування навчального матеріалу в логічній послідовності; сприяти розвитку комунікативної компетенції учнів, розвивати критичне мислення; сприяти формуванню прагнення до самоосвіти.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- види підрядних речень;
- сполучники і сполучні слова, що вживаються в кожному з видів;
- питання, на які відповідає підрядна частина в кожному з видів;
- порядок організації самостійної пізнавальної діяльності.
Д) корекція виконання завдань
6. Оцінювання, підбиття підсумків.
Робота з картками оцінювання роботи в групах, картками самоаналізу.
7. Домашнє завдання: 4-6 б. – визначити головну і підрядну частини у реченнях; 7-9 б. – накреслити схеми речень, поставити розділові знаки; 10-12 балів – виписати з художньої літератури 8 СПР, підкреслити граматичні основи, накреслити схеми.
Урок № 3
Тема. Види підрядних речень.
Мета: сприяти формуванню знань, умінь і навичок з визначення виду СПР; забезпечити формування навичок організації самостійної пізнавальної діяльності структурування навчального матеріалу в логічній послідовності; сприяти розвитку комунікативної компетенції учнів, розвивати критичне мислення; сприяти формуванню прагнення до самоосвіти.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- види підрядних речень;
- сполучники і сполучні слова, що вживаються в кожному з видів;
- питання, на які відповідає підрядна частина в кожному з видів;
- порядок організації самостійної пізнавальної діяльності.
Учні повинні уміти:
- визначати види підрядних речень;
- розпізнавати сполучники і сполучні слова;
- створювати власне висловлювання, використовуючи різні види СПР;
- організовувати самостійно процес набуття знань.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок
Форми організації пізнавальної діяльності: парна, індивідуальна.
Методи: робота з підручником, частково-пошуковий, «карусель».
Обладнання: підручники, тексти художніх творів, російсько-український словник, картки самоаналізу та самооцінювання.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
А) відтворення теоретичного матеріалу ( «карусель»)
Б) взаємоперевірка виконання домашніх вправ
3. Оголошення теми, мети, очікуваних результатів.
4. Формування знань, умінь і навичок.
А) інструктаж учителя щодо виконання роботи:
- опрацюйте матеріал параграфів 8-9, складіть опорну таблицю «Види підрядних речень».
- дайте відповідь на запитання: що лежить в основі розподілу СПР на підрядні означальні, з’ясувальні, обставинні?
- виконайте практичні завдання:
Завдання для учнів з середнім рівнем навченості: вправа 49.
Завдання для учнів з достатнім рівнем навченості: доберіть із запропонованих художніх творів по 2 приклади різних видів підрядних речень.
Завдання для учнів з високим рівнем навченості: складіть по 2 приклади різних видів підрядних речень на тему: «Духовна краса людини». Підготуйте усне висловлювання з цієї теми, використовуючи складені речення.
- перевірте правильність виконання роботи;
- оцініть роботу, використовуючи картки само оцінювання.
Б)самостійна робота учнів ( учитель консультує, працює з учнями низького і середнього рівнів навченості)
В) перевірка виконання завдань
Г) фронтальна бесіда за питаннями вправи 39
5. Підбиття підсумків, оцінювання.
- зазначте у картках самоаналізу, що з даної теми викликає у вас труднощі.
- яким чином можемо подолати труднощі ?
6. Домашнє завдання: скласти усне повідомлення з теми «Види підрядних речень», 4-6 б. – Впр.36; 7-9 б. – Впр.34 ( накреслити схеми); 10-12 б. – Впр.35.
Урок № 4
Тема. Підрядні означальні речення.
Мета: націлити на поглиблення знань учнів про підрядні означальні речення, формувати навички розпізнавання підрядних означальних серед інших видів підрядних речень; удосконалювати навички аналізу СПР; розвивати навички критичного мислення; сприяти формуванню творчих здібностей учнів; сприяти виробленню позитивної мотивації до отримання знань.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- визначення та особливості підрядних означальних речень;
- сполучники та сполучні слова, характерні для даного виду речень.
Учні повинні уміти:
- розпізнавати підрядні означальні речення серед інших видів СПР;
- аналізувати підрядні означальні речення;
- виявляти проблеми у вивченні теми, знаходити шляхи їх вирішення.
Тип уроку: формування вмінь та навичок
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, парна.
Методи та прийоми: маркування тексту, взаємоопитування, «знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися».
Обладнання: підручники, картки самоаналізу, самооцінювання, ватман, маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
«Знаємо – бажаємо дізнатися – дізналися»
Заповніть першу та другу колонки даної таблиці.
Визначте, які питання з даної теми ми повинні опрацювати.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Аналіз теоретичного матеріалу.
А) маркування тексту
Опрацюйте матеріал параграфу восьмого, сторінку 24 за допомогою умовних позначок ( один учень працює біля дошки, виписуючи на ватман відоме і нове).
«+» - відоме;
«?» - нове.
Б) пояснення вчителя.
5. Застосування знань, вироблення умінь та навичок.
А) пояснювальний диктант
Записати речення, поставити розділові знаки, накреслити схеми, визначити вид підрядної частини.
1. Та не можуть душу зігрівати ті, що не палають, не горять ( В. Сим.).2. І тому світ завжди благословляє і сонце, що встає, і серце, що кохає ( В. Сим.). 3. Нам груди мучить невимовна туга, що ми не вмієм повертати дні ( Чуб.). 4. Угорі озивалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ним у далекий вирій ( Ст.). 5. Як хороше у нас на Україні, де пісня нив чарівна та дзвінка ( Сим.). 6. Я не такий, щоб зрадити людину ( Леся Українка).
Б) робота з підручником ( парна)
Виконати вправу 42 ( письмово), 44 ( усно);
В) виконання творчого завдання
Складіть складнопідрядні речення з підрядними означальними, використовуючи різні сполучники та сполучні слова, накресліть їх схеми.
5. Підсумки уроку, оцінювання.
А) « знаємо –бажаємо дізнатися – дізналися»
Заповніть третю колонку таблиці.
Б) взаємоопитування з теми
В) робота з картками самоаналізу, самооцінювання
6. Домашнє завдання: 4-6 балів – Впр.47, 7-9 балів – Впр.46, 10-12 балів – твір-мініатюру «Осінній ранок», використовуючи підрядні означальні речення.
Урок № 5
Тема. Підрядні з’ясувальні речення.
Мета: продовжити формувати уміння й навички розпізнавання й аналізу підрядних з’ясувальних речень; сприяти усвідомленню особливостей даного типу речень; розвивати логічне мислення, культуру мовлення; збагачувати лексичний запас учнів; залучати до творчої діяльності; виховувати повагу до своєї та чужої праці, толерантність.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- визначення підрядних з’ясувальних речень;
- сполучники і сполучні слова, що вживаються у даному виді складнопідрядних речень;
Учні повинні уміти:
- розпізнавати й аналізувати СПР з підрядними з’ясувальними;
- визначати сполучники і сполучні слова, характерні для речень даного виду;
- створювати власне висловлювання, використовуючи підрядні з’ясувальні речення.
Тип уроку: формування знань, умінь та навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи і прийоми: робота з книгою; «навчаючи – учуся».
Обладнання: підручники; картки з завданнями; картки оцінювання.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань.
А) перевірка виконання домашнього завдання
Б) інтелектуальна розминка
- Які речення називаються складними?
- В чому різниця між ССР, СПР, БСР?
- На які види поділяються СПР?
- Як визначити вид підрядного речення?
- Чим відрізняються сполучники від сполучних слів?
- Наведіть приклади підрядних означальних речень.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Формування знань, умінь та навичок.
А) розподіл учнів у групи ( з кожною групою працює учень-консультант)
Б) інструктаж щодо порядку роботи:
- кожна група отримує однакові завдання;
- учень – консультант пояснює теоретичний матеріал, ставить запитання за його змістом;
- під час опрацювання завдань групі допомагає учень – консультант, який також наприкінці уроку оцінить роботу кожного з учасників групи;
- учень – консультант слідкує за правильністю виконання роботи, і в разі помилкового твердження допомагає групі з’ясувати проблему і знайти правильне рішення.
Завдання для груп:
А) опрацюйте за допомогою консультанта теоретичний матеріал, складіть опорну схему;
Б) побудуйте усне висловлювання за даною темою;
В) дайте відповіді на питання консультанта;
Г) виконайте практичні завдання;
- вправа 49 ( за підручником)
- випишіть з тексту СПР з підрядними з’ясувальними:
Народна мудрість говорить, що життя прожити – не поле перейти. Важко прожити все життя чесно, з гідністю, бо завжди знайдеться хтось і позаздрить тобі, буде штовхати на неправильний шлях. Кожна чесна людина прагне, щоб її життя було гідним подиву, наслідування. А це так складно! Не можна пережити ще раз, переписати заново, тому треба бути мудрим та обачним, не гаючи даремно свій щодень. Треба бути людиною.
- складіть схеми виписаних речень, доведіть, що вони є СПР з підрядними з’ясувальними;
- за допомогою консультанта складіть міні-есе на тему «Людина відповідає за своє майбутнє», використовуючи СПР з підрядним означальним і підрядним з’ясувальним реченнями;
Д) перевірте правильність виконання завдань у консультанта, поставте питання, якщо залишились незрозумілі поняття.
5. Підсумки уроку, оцінювання.
- Виконання яких завдань викликало труднощі?
- Як ви оціните роботу своїх консультантів?
6. Домашнє завдання: 4-6 б. – вправа 50, 7-9 б. – вправа 53, 10 – 12 б. – вправа 51, 54.
Урок № 6
Тема. Підрядні обставинні речення.
Мета: націлити на поглиблення знання про підрядні обставинні речення; вчити визначати види підрядних обставинних речень; формувати навички аналізу СПР; удосконалювати комунікативні уміння й навички; навички роботи в групі; заохочувати до творчої діяльності; сприяти вихованню позитивних поглядів на життя.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- види підрядних обставинних речень;
- порядок синтаксичного розбору СПР.
Учні повинні уміти:
- визначати види підрядних обставинних речень;
- виконувати синтаксичний розбір СПР;
- створювати висловлювання за темою, використовуючи СПР.
Тип уроку: формування знань, умінь та навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, парна, фронтальна.
Методи та прийоми: робота з таблицею, підручником, мовний аналіз, творча робота.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Перевірка виконання домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності.
Для того, щоб бути щасливим, треба мріяти завжди ( М. Сом.).
- Як ви розумієте даний вислів?
- Сьогодні під час вивчення теми ми будемо говорити про мрії.
- Знайдіть головну і підрядну частини даного речення. Поставте питання, визначте вид підрядного речення.
- Сформулюйте завдання уроку, виходячи з теми, використайте СПР.
- складіть схеми виписаних речень, доведіть, що вони є СПР з підрядними з’ясувальними;
- за допомогою консультанта складіть міні-есе на тему «Людина відповідає за своє майбутнє», використовуючи СПР з підрядним означальним і підрядним з’ясувальним реченнями;
Д) перевірте правильність виконання завдань у консультанта, поставте питання, якщо залишились незрозумілі поняття.
5. Підсумки уроку, оцінювання.
- Виконання яких завдань викликало труднощі?
- Як ви оціните роботу своїх консультантів?
6. Домашнє завдання: 4-6 б. – вправа 50, 7-9 б. – вправа 53, 10 – 12 б. – вправа 51, 54.
Урок № 6
Тема. Підрядні обставинні речення.
Мета: націлити на поглиблення знання про підрядні обставинні речення; вчити визначати види підрядних обставинних речень; формувати навички аналізу СПР; удосконалювати комунікативні уміння й навички; навички роботи в групі; заохочувати до творчої діяльності; сприяти вихованню позитивних поглядів на життя.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
- види підрядних обставинних речень;
- порядок синтаксичного розбору СПР.
Учні повинні уміти:
- визначати види підрядних обставинних речень;
- виконувати синтаксичний розбір СПР;
- створювати висловлювання за темою, використовуючи СПР.
Тип уроку: формування знань, умінь та навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, парна, фронтальна.
Методи та прийоми: робота з таблицею, підручником, мовний аналіз, творча робота.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Перевірка виконання домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності.
Для того, щоб бути щасливим, треба мріяти завжди ( М. Сом.).
- Як ви розумієте даний вислів?
- Сьогодні під час вивчення теми ми будемо говорити про мрії.
- Знайдіть головну і підрядну частини даного речення. Поставте питання, визначте вид підрядного речення.
- Сформулюйте завдання уроку, виходячи з теми, використайте СПР.
4. Вивчення нового матеріалу.
А) робота з таблицею ( в парах)
Заповніть першу та другу колонку таблиці:
Види обставин
Питання
Види підрядних обставинних речень
Сполучники, сполучні слова
Б) робота з підручником ( параграф 9)
Завдання для групи: презентуйте певний вид підрядних обставинних речень.
В) презентація роботи груп
Під час презентації учні заповнюють третю та четверту колонки таблиці.
5. Формування знань, умінь та навичок.
А) мовний аналіз
Визначте, з яких речень складається текст. Накресліть схеми, визначте види підрядних частин. Обґрунтуйте постановку розділових знаків.
Російський поет Олександр Блок писав: « Все, чого людина бажає, неодмінно здійсниться. А якщо не здійсниться, то і бажання не було. А якщо здійсниться не те, - розчарування вдаване, - здійснилось саме те».
Б) коментований диктант
Кожна людина мріє. Але одних мрії примушують піднестися над землею, так що людина забуває про реальний світ. Інших мрії ведуть туди, де важко розпізнати межі добра і зла. Та є ще третя категорія людей, які задля здійснення своєї мрії постійно самовдосконалюються.
Якщо у вас є мрія, намітьте шляхи її здійснення. Чарівна паличка – це ви самі. І, хоч життя іноді виставляє перешкоди, сміливо рухайтесь уперед. Нехай ваші мрії здійсняться!
Завдання до тексту: знайдіть СПР з підрядними обставинними реченнями, накресліть схеми, визначте вид підрядної частини.
В) синтаксичний розбір
Виберіть одне СПР з тексту, зробіть синтаксичний розбір за планом, поданим на ст.45 ваших підручників.
Г) міні-есе за темою: «Мрії здійснюються»
Напишіть міні-есе за темою, використовуючи СПР з підрядними обставинними реченнями.
6. Підсумки уроку, оцінювання.
- заповніть картки самоаналізу з теми;
- які завдання викликали труднощі?
- над чим з даної теми вам варто ще попрацювати?
7. Домашнє завдання: у групах – створити підручник з теми
«Складнопідрядне речення».
Урок № 7
Тема. Види підрядних речень.
Мета: створити умови для узагальнення й систематизації знань учнів з теми; удосконалювати уміння й навички розпізнавання й аналізу СПР; формувати уміння презентувати вивчений матеріал, навички аналізу та самоаналізу; розвивати уміння ставити питання, аргументувати власну думку; сприяти розвитку творчих здібностей учнів, умінь цілепокладання; виховувати комунікативну культуру учнів.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1. Спільне й відмінне між ССР, СПР, БСР.
2. Стилістичні особливості вживання СПР.
Учні повинні уміти:
1. Розпізнавати й аналізувати СПР.
2. Вести діалог за темою.
3. Аргументувати свою думку.
4. Презентувати результати своєї роботи.
5. Ставити мету і намічати шляхи її досягнення.
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.
Форми організаціїпізнавальної діяльності: колективна, групова, парна.
Методи та прийоми: лінгвістичний двобій, діаграма Ейлера-Венна, дослідницький, сенкан.
Обладнання: картки оцінювання, картки аналізу та самоаналізу, картки з завданнями.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
Виходячи з теми і мети уроку, назвіть способи застосування знань, умінь, навичок з даної теми у житті.
3. Аналіз навчального матеріалу з метою узагальнення й систематизації.
А) « лінгвістичний двобій»
Учні працюють в парах, ставлячи одне одному запитання з теми.
Б) діаграма Ейлера-Венна
1 учень біля дошки заповнює діаграму.
В) висновки
4. Вправи на застосування узагальнювальних визначень і правил.
А) робота в групах ( диференційовані завдання з урахуванням рівня навчальних досягнень)
1 гр. – виписати з тексту СПР, визначити вид, виконати синтаксичний розбір.
Дати відповідь на запитання: на що слід звернути увагу при аналізі СПР?
Не страшно, коли людина говорить трохи нерівно, повторюється, шукаючи точнішого слова. Це означає, що людина стежить за своєю мовою, постійно намагаючись поліпшити її.
Страшно, коли людина говорить і пише гладенько, але іншомовними словами. Тут думка спить, тут буяють мовні штампи, мовні бур’яни, глушачи у людині свіжу думку.
2 гр. – скласти і записати діалог між двома учнями, у одного з яких виникли труднощі при вивченні даної теми. Використайте у діалозі СПР.
3 гр. – відредагуйте речення. На що слід звернути увагу при перекладі українською мовою речень з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами? Яких, на вашу думку, ще правил потрібно дотримуватись при спілкуванні?
Як досягти культури мовлення?
1. Людину, викладаючи свої думки в логічній послідовності, швидше зрозуміють.
2. Намагайтесь викладати думки, не суперечливі одна з одною.
3. Використовуючи у спілкуванні ввічливі слова, вони створюють доброзичливу атмосферу.
4. Дбайте про чистоту мови: дотримуйтесь граматичних та орфоепічних норм, відповідаючи українській літературній вимові.
4гр. – написати міні-есе за темою: «Чи важливо уміти спілкуватись?», використовуючи СПР.
5 гр. – написати сенкан з теми.
Б) презентація роботи класних груп
В) презентація творчого домашнього завдання з теми
5. Підсумки уроку, оцінювання
- Що ми повинні знати з даної теми для успішного вивчення теми: «СПР з кількома підрядними»?
- Що викликало труднощі? Як їх подолати?
- Чи досягли мети уроку?
6. Домашнє завдання.
Опрацювати за допомогою позначок матеріал з теми: « СПР з кількома підрядними».
Урок № 8
Тема. Контрольна робота з теми «Складнопідрядне речення».
Мета: контроль знань, умінь, навичок з теми; удосконалення навичок організації праці; виховання наполегливості, працьовитості, віри у власні сили.
Тип уроку: контроль знань, умінь і навичок.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Повідомлення теми, мети уроку.
3. Інструктаж щодо виконання тестових завдань.
4. Самостійне виконання учнями контрольної роботи.
1 варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді ( 5 балів).
1. Складнопідрядними називаються речення, що складається з двох…
А) нерівноправних частин, з’єднаних сполучником або сполучним словом;
Б) рівноправних частин;
В) рівноправних або нерівноправних частин, з’єднаних інтонаційно.
2. Підрядна частина у СПР може стояти:
А) лише на початку речення;
Б) лише після головної частини;
В) перед, після, у середині головної частини.
3. За значенням і будовою СПР поділяються на такі види:
А) означальні, з’ясувальні, обставинні місця;
Б) означальні, обставинні часу, наслідкові;
В) означальні, з’ясувальні, обставинні.
4. Яке з наведених речень є СПР із з’ясувальною частиною?
А) Хто може випити Дніпро, Хто властен виплескати море, Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре? ( М. Рильський). Б) Груша стара ніяк не може збагнути, чому ж тепер така довга осінь?( В. Китайгородська). В) Поглянь, уся земля тремтить в палких обіймах ночі ( Олександр Олесь). Г) Я знаю: кожній дитині потрібна ласкава увага батьків ( В. Сухомлинський).
5. Серед наведених речень визначте СПР з підрядним означальним.
А) Мов тихоплинь ріки, розплилася музика: вона одразу брала кожного за серце, виймала з найчерствішої душі власну струнку…( В. Качкан). Б) Наука є найкращою, міцною, найсвітлішою опорою у житті, якими б не були її мінливості ( К. Тімірязєв). В) Чого тільки не розповість дорога, биття яких сердець не поєднає! ( М. Подолян). Г) У роки дитинства я розкривав перед дітьми яскраві образи людей, імена яких стали для багатьох поколінь провідною зіркою ( В. Сухомлинський).
Завдання на встановлення відповідностей ( 4 бали).
6. Позначте відповідність між реченням та його характеристикою
А) Просте речення з вставним словом. 1. Щасливий я не тим, що маю
Б) Складносурядне речення. квіти…( Л. Дмитерко).
В) СПР з підрядним обставинним. 2. Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській пам’яті ( Є. Гуцало). Г) СПР з підрядним означальним. 3. Як мовиться, хмара сонце не заступить ( М. Подолян). 4. Коли вже й справді світ почавсь од слова, то слово те було єдине – «брат» ( Б. Олійник)/ 5. Ще квітнуть зорі, і в діброві зозулі ще не одцвілись
( Г. Світлична).
Завдання відкритого типу ( 3 бали).
7. Напишіть міні-есе на тему:« Пізнання світу – та найбільше щастя», використовуючи СПР. Зробіть синтаксичний розбір одного з них.
2 варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді ( 5 балів).
1. Підрядна частина у СПР:
А) не пов’язана з головною частиною ні за змістом, ні граматично;
Б) пояснює всю головну частину в цілому або один якийсь її член;
В) пояснює присудок у головній частині.
2. Сполучники від сполучних слів відрізняються тим, що:
А) лише з’єднують підрядні частини з головною, але не є членами речення і не відповідають на питання;
Б) сполучники приєднують головну частину до підрядної, а сполучні слова приєднують підрядну частину до головної;
В) сполучники вживаються у складі підрядної частини, а сполучні слова – у складі головної частини.
3. Підрядна частина від головної може відділятись:
А) комою або тире;
Б) лише комою;
В) лише двокрапкою або тире.
4. Укажіть СПР з підрядною допустовою частиною.
А) І де б я не був за далекою даллю, тебе, Україно, завжди я пізнаю…( А. Малишко).
Б) Збоку дивитися легко, одначе не так воно просто бігти ( О. Гончар).
В) Хай у колі і справ, і пісень найсердечніше будуть в нас стрічі ( П. Усенко).
Г) Хай говорить серце… Невиразно воно говорить, як весняна річка ( Леся Українка).
5. Знайдіть СПР з підрядним означальним.
А) Слався той, хто в піснях оспівати зумів джерело і вогонь – два великих начала ( Р. Гамзатов).
Б) На землі блажен навіки той, хто не тліє, а горить ( В. Сосюра).
В) А ця рука, що тільки не торка, дає усьому руху, льоту, росту ( В. Бичко).
Завдання на встановлення відповідностей ( 4 бали).
6. Встановіть відповідності між реченням та його характеристикою.
А. СПР з підрядним умови. 1. Інженером можна стати за п’ять років, учитися ж на людину потрібно все життя ( В. Сухомлинський).
Б. СПР з підрядним з’ясувальним. 2. Якщо ви любите садівництво – виростіть найдивовижніше дерево.
В. Складносурядне речення. 3. Одне тільки бажання творити добрі діла і зосталися при мені на все життя ( О. Довженко).
Г. Безсполучникове речення. 4. І, мабуть, не одному з нас подумалось в ті дні, яким великим яким великим може бути внесок письменника у духовне життя нації ( О. Гончар). 5. І зорі, як пелюстки, трепетали, і світ увесь по вінця голубів ( Б. Олійник).
Завдання відкритого типу ( 3 бали).
7. Напишіть міні-есе на тему: « У чому полягає щастя людини?», використовуючи СПР. Зробіть синтаксичний розбір одного СПР.
5.Підсумки уроку.
6. Домашнє завдання: параграф 10, скласти опорну схему.
Додаток 2
Конспекти уроків з української літератури у 9-10 класах
7. Напишіть міні-есе на тему: « У чому полягає щастя людини?», використовуючи СПР. Зробіть синтаксичний розбір одного СПР.
5.Підсумки уроку.
6. Домашнє завдання: параграф 10, скласти опорну схему.
Додаток 2
Конспекти уроків з української літератури у 9-10 класах
Урок української літератури у 10 класі
Тема. Літературний процес 70-90-х років 19 століття.
Мета: націлити на з’ясування особливостей літературного процесу 70-90-х років 19 століття, умови, в яких розвивалася література того періоду; вчити працювати з текстом за допомогою позначок; формувати навички запису лекції; прищеплювати інтерес до літератури.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1. Особливості розвитку літератури 70-90-х років другої половини 19 століття.
2. Тематику творів того періоду.
3. Представників письменства літератури 70-90-х років другої половини 19 століття.
Учні повинні уміти:
1. Записувати лекцію учителя.
2. Опрацьовувати текст за допомогою умовних позначок.
3. Презентувати результати своєї діяльності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, групова, індивідуальна.
Методи та прийоми: міні – лекція, «позначки», робота з таблицею.
Обладнання: підручники, портрети митців.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
- Згадайте, які політичні події відбувалися в Україні в другій половині 19 століття.
- Ви знаєте, що література завжди відображає ті події, які відбуваються в суспільстві. Отже, ми сьогодні розглянемо, як розвивалась література 70-90-х років другої половини 19 століття.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
А) міні – лекція:
- поняття літературного процесу;
- періодизація розвитку української літератури;
- суспільні обставини, в яких розвивалась література після реформи 1861 року.
Б) читання тексту з позначками:
\/ - знайома інформація;
+ - нова інформація;
- - раніше ви думали інакше;
? - цікаво, але недостатньо інформації.
В) робота в групах
Проаналізуйте матеріал, заповніть таблицю.
1 група – проза; 2 група – поезія; 3 група – драматургія, театр; 4 група – музика.
В) презентація роботи груп
5. Підбиття підсумків, оцінювання.
- Чому у літературі 70-90-х років другої половини 19 століття основною темою залишалася селянська, а головним героєм виступав мужній борець за свободу, братерство?
6. Домашнє завдання: ст.19-28 ( переказувати); індивідуальні повідомлення.
Урок української літератури у 9 класі
Тема. Полемічна література. Іван Вишенський. Огляд життя і творчості.
Мета: націлити на ознайомлення з історією виникнення полемічної літератури, життям і творчістю видатного полеміста І. Вишенського, розкрити суперечності в його поглядах; формувати уміння висловлювати й обґрунтовувати свою думку; вступати у полеміку; виховувати адекватне ставлення до критики; інтерес до минулого України.
Очікувані результати
Тема. Літературний процес 70-90-х років 19 століття.
Мета: націлити на з’ясування особливостей літературного процесу 70-90-х років 19 століття, умови, в яких розвивалася література того періоду; вчити працювати з текстом за допомогою позначок; формувати навички запису лекції; прищеплювати інтерес до літератури.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1. Особливості розвитку літератури 70-90-х років другої половини 19 століття.
2. Тематику творів того періоду.
3. Представників письменства літератури 70-90-х років другої половини 19 століття.
Учні повинні уміти:
1. Записувати лекцію учителя.
2. Опрацьовувати текст за допомогою умовних позначок.
3. Презентувати результати своєї діяльності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, групова, індивідуальна.
Методи та прийоми: міні – лекція, «позначки», робота з таблицею.
Обладнання: підручники, портрети митців.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
- Згадайте, які політичні події відбувалися в Україні в другій половині 19 століття.
- Ви знаєте, що література завжди відображає ті події, які відбуваються в суспільстві. Отже, ми сьогодні розглянемо, як розвивалась література 70-90-х років другої половини 19 століття.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
А) міні – лекція:
- поняття літературного процесу;
- періодизація розвитку української літератури;
- суспільні обставини, в яких розвивалась література після реформи 1861 року.
Б) читання тексту з позначками:
\/ - знайома інформація;
+ - нова інформація;
- - раніше ви думали інакше;
? - цікаво, але недостатньо інформації.
В) робота в групах
Проаналізуйте матеріал, заповніть таблицю.
Тематика
|
Представники
|
Твори
|
1 група – проза; 2 група – поезія; 3 група – драматургія, театр; 4 група – музика.
В) презентація роботи груп
5. Підбиття підсумків, оцінювання.
- Чому у літературі 70-90-х років другої половини 19 століття основною темою залишалася селянська, а головним героєм виступав мужній борець за свободу, братерство?
6. Домашнє завдання: ст.19-28 ( переказувати); індивідуальні повідомлення.
Урок української літератури у 9 класі
Тема. Полемічна література. Іван Вишенський. Огляд життя і творчості.
Мета: націлити на ознайомлення з історією виникнення полемічної літератури, життям і творчістю видатного полеміста І. Вишенського, розкрити суперечності в його поглядах; формувати уміння висловлювати й обґрунтовувати свою думку; вступати у полеміку; виховувати адекватне ставлення до критики; інтерес до минулого України.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1. Історію виникнення полемічної літератури.
2. Життєвий і творчий шлях Івана Вишенського.
3. Громадянську позицію полеміста.
Учні повинні уміти:
1. Аналізувати погляди людини, визначати правильне і хибне.
2. Висловлювати і обґрунтовувати власну точку зору.
3. Вступати у полеміку.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, індивідуальна.
Методи та прийоми: міні – лекція, дискусія, аналіз твору.
Обладнання: підручники, тексти творів І. Вишенського.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
У всі часи навколо будь-яких подій у суспільстві велися суперечки з приводу того чи іншого питання. Звідки пішло поняття «полеміка»? Хто були перші полемісти? Які проблеми, теми їх хвилювали? Чи повинна бути в демократичному суспільстві полемічна література? На ці питання ми дамо відповіді в процесі нашого уроку.
3. Вивчення нового матеріалу.
А) словникова робота:
- полеміка;
- полемічна література;
- послання.
Б) індивідуальне повідомлення « Виникнення полемічної літератури»
В) міні-лекція « Життя і творчість І. Вишенського»
Учні під час лекції заповнюють таблицю:
1. Історію виникнення полемічної літератури.
2. Життєвий і творчий шлях Івана Вишенського.
3. Громадянську позицію полеміста.
Учні повинні уміти:
1. Аналізувати погляди людини, визначати правильне і хибне.
2. Висловлювати і обґрунтовувати власну точку зору.
3. Вступати у полеміку.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, індивідуальна.
Методи та прийоми: міні – лекція, дискусія, аналіз твору.
Обладнання: підручники, тексти творів І. Вишенського.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
У всі часи навколо будь-яких подій у суспільстві велися суперечки з приводу того чи іншого питання. Звідки пішло поняття «полеміка»? Хто були перші полемісти? Які проблеми, теми їх хвилювали? Чи повинна бути в демократичному суспільстві полемічна література? На ці питання ми дамо відповіді в процесі нашого уроку.
3. Вивчення нового матеріалу.
А) словникова робота:
- полеміка;
- полемічна література;
- послання.
Б) індивідуальне повідомлення « Виникнення полемічної літератури»
В) міні-лекція « Життя і творчість І. Вишенського»
Учні під час лекції заповнюють таблицю:
Це цікаво!
|
Хочу дізнатися більше
|
Не зрозумів
|
3. Поглиблена робота з текстом.
А) робота з текстом твору «Послання до єпископів»
- в чому звинувачував Іван Вишенський «князів церкви»?
- виділіть у тексті словесні замальовки приватного життя єпископів і становища вбогої пастви. Який прийом використовує І. Вишенський?
Б) дискусія:
- що ви вважаєте правильним, а що хибним у твердженнях І. Вишенського? Обґрунтуйте свою думку.
- чи повинні полемісти дотримуватись правил спілкування, висловлювати свої думки тактовно, не ображаючи опонентів?
4. Підбиття підсумків, оцінювання.
- Чи є твори І. Вишенського актуальними в наш час? Доведіть.
- Чи повинна бути в суспільстві полемічна література?
5. Домашнє завдання: 4-6 б.- стор.48-51 ( скласти план); 7-9 б.- дайте письмову відповідь на питання: « Що робить Івана Вишенського близьким нашому часові?»; 10-12 б.- напишіть послання на будь-яку тему.
Урок української літератури у 9 класі
Тема. «У чому полягає щастя людини?». Філософські погляди Григорія Сковороди.
Мета: створити умови для дослідження філософських поглядів Г.Сковороди, порівняти уявлення про щастя філософа і учнів класу; формувати навички аналізу філософських творів; розвивати уміння дискутувати, аргументувати власну точку зору; формувати навички спілкування, розвивати критичне мислення; збагачувати лексичний запас учнів; сприяти усвідомленню необхідності самопізнання як основи щастя людини.
Очікувані результати
Учні повинні знати:
1. Філософські погляди Г. Сковороди.
2. Складові щастя людини.
Учні повинні уміти:
1. Досліджувати проблему, використовуючи філософські твори.
2. Аргументувати власну точку зору.
3. Вести дискусію.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи та прийоми: «мозковий штурм», «займи (зміни) позицію», дослідницький.
Обладнання: тексти творів Г. Сковороди, ватман, маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
Підніміть руку ті, хто хоче бути нещасливим. Отже, всі бажають щастя. І у листівках – привітаннях ми, в першу чергу, бажаємо людині щастя.
У чому ж полягає щастя людини? Як розумів щастя Г. Сковорода? На ці запитання ми дамо відповіді під час уроку.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Надання необхідної інформації.
А) «мозковий штурм»
Що таке щастя?
Кожен ряд повинен висунути одну ідею.
Б) «займи позицію»
5. Інтерактивна вправа.
А) розподіл по групах, інструктаж
1гр. – « Розмова п’яти подорожніх»
2гр. – «Буквар світу»
3гр. – «Кільце»
4гр. – байки
Завдання: дослідіть філософські твори Г. Сковороди, визначте, у чому вбачав щастя філософ.
Б) презентація роботи груп
В) індивідуальне повідомлення: « Афоризми Григорія Сковороди»
2. Складові щастя людини.
Учні повинні уміти:
1. Досліджувати проблему, використовуючи філософські твори.
2. Аргументувати власну точку зору.
3. Вести дискусію.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.
Форми організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна.
Методи та прийоми: «мозковий штурм», «займи (зміни) позицію», дослідницький.
Обладнання: тексти творів Г. Сковороди, ватман, маркери.
Хід уроку
1. Організація класу.
2. Мотивація навчальної діяльності.
Підніміть руку ті, хто хоче бути нещасливим. Отже, всі бажають щастя. І у листівках – привітаннях ми, в першу чергу, бажаємо людині щастя.
У чому ж полягає щастя людини? Як розумів щастя Г. Сковорода? На ці запитання ми дамо відповіді під час уроку.
3. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку.
4. Надання необхідної інформації.
А) «мозковий штурм»
Що таке щастя?
Кожен ряд повинен висунути одну ідею.
Б) «займи позицію»
5. Інтерактивна вправа.
А) розподіл по групах, інструктаж
1гр. – « Розмова п’яти подорожніх»
2гр. – «Буквар світу»
3гр. – «Кільце»
4гр. – байки
Завдання: дослідіть філософські твори Г. Сковороди, визначте, у чому вбачав щастя філософ.
Б) презентація роботи груп
В) індивідуальне повідомлення: « Афоризми Григорія Сковороди»
Учні в цей час доповнюють опорну схему.
6.Рефлексія.
А) фронтальна бесіда
- З якими поглядами Г. Сковороди ви не згодні? Чому?
- Чи спроможні ви пізнати себе, виявити свої задатки й у згоді з ними обрати собі у майбутньому професію? Що може стати на перешкоді? Як їх подолати? Як би ви сформулювали девіз вашого життя після сьогоднішнього уроку?
Б) «зміни позицію»
7. Підсумки уроку, оцінювання.
8. Домашнє завдання: написати міні-есе за одним з афоризмів Г. Сковороди.
10 клас
Іван Семенович Нечуй-Левицький.
ТЕСТИ:
1. Про кого слова: “Який гарний парубок, хоч і білявий, які в його веселі очі”?
2. Кому належить вислів: “В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум,ям дише…”?
3. Упізнай героїню: “Її очі з м,якеньких стали зразу тверденькі. Брови насупилися, а осміх злетів з уст і ніби вилетів з хати”?
4. Хто з персонажів сказав: “А я вам, мамо, не наймичка. Я й у своєї матері не була наймичкою…”?
5. Упізнай героїню: “Її краса так засліпила йому очі,.. що вона здавалася йому не дівчиною, а русалкою…”?
6. Кому належать слова і про кого мова: “У нас була, як рожа цвіла, а тепер стала, як квітка в,яла…”?
7. Про кого йдеться: “Діло ніби горіло в її руках. Вона оджимала плаття й разом поралася коло печі”?
8. Кому належать слова: “А ти хотіла згорнути руки та й сидіти? Чого це ти розходилася? Та я тобі не подивлюся в зуби”?
9. Назвіть героїню: “… висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем”?
10. Назвіть імена Кайдашів. Де вони мешкали?
11. Як Карпо познайомився з Мотрею? Якого вона роду?
12. Чому починаються сварки між Мотрею та свекрухою?
13. За яких обставин познайомився Лаврін з Мелашкою? Звідки вона, якого роду?
14. Куди пішла Мелашка від свекрухи? Хто її повернув?
15. Як помер старий Кайдаш?
16. Через що виникали сварки між молодими сім,ями?
17. Чому Кайдашиху дражнили на селі “безокою економшею”?
18. Через що була остання сварка і як закінчується повість?
ВІДПОВІДІ:
1. Про Лавріна подумала Мелашка.
2. Мотря.
3. Кайдашиха, коли була у Довбишів і дивилася на Мотрю.
4. Мотря.
5. Мелашка.
6. Мелашка.
7. Мотря.
8. Кайдашиха.
9. Маруся Кайдашиха.
10. Омелько,Маруся, Карпо, Лаврін; с.Семигори.
11. Була з багатого роду Довбишів. Пішов до її будинку, вона була сама, підмазувала хату; ввечері зустрілися на танцях.
12. Стара спала та охала, а Мотрю змушувала все робити, ще і повчала. Потім розповідала по селу, яка вона лінива і нічого не вміє робити.
13. Їхав понад Россю, побачив серед поля квітку – то була дівчина, дочка Охріма Балаша з Бієвиць. Мала багато братів та сестер, бідно жили.
14. Пішла у Київ з бабою Палажкою, залишилася у проскурниці. Пішли шукати Лаврін, мати та свекруха, яка пообіцяла, що їй ніхто лихого слова не скаже.
15. Багато пив, почали ввижатися чорти. Приходив до нього херсонський чумак та й завів його на греблю. Там і знайшов його мірошник (утопився).
16. Через курку, півня, кабана, що рив картоплю; Мотриного коня, кухоль, грушу.
17. Під час сварки Мотря вибила свекрусі деркачем око, вона осліпла.
18. Сварка була через грушу, яку Лаврін прищепив у дитинстві, що росла на Карповій половині. Груша всохла і між родинами настав мир.
|
Іван Нечуй-Левицький. Українська література.
Тестові завдання. Підготовка до ЗНО
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Вкажіть справжнє прізвище Івана Нечуя-Левицького:
А Нечуй;Б Левицький; В Рудченко; Г Панасенко; Д Фітільов.
2. Чому Іван Нечуй-Левицький відмовився від духовної кар’єри і вибрав шлях викладача та українського письменника?
А бо пішов за порадою батька; Б бо випадково обрав цей шлях;В бо вважав, що таким чином принесе більше користі своєму народові; Г бо послухав маму; Д бо змушений був так вчинити, адже не було вільної парафії, де він міг би служити.
3. Де вперше була надрукована повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»?
А у щомісячнику «Киевская старина»;Б у львівському журналі «Правда»; В у Полтаві, в журналі «Рідний край»; Г у Женеві, в збірнику «Громада»; Д у львівському журналі «Громадський друг».
4. Події якого періоду змальовано в повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»?
А часів Київської Русі; Б кріпаччини; В XIV ст.;Г перших десятиліть після реформи 1861 р.; Д початку XX ст.
5. Хто з українських письменників сказав, що повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» «належить до найкращих оздоб українського письменства»?А І. Франко;
Б М. Коцюбинський; В М. Старицький; Г Б. Грінченко; Д І. Карпенко-Карий.
6. Хто сказав, що повість І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» — «сміх крізь сльози»?
А Панас Мирний;Б Іван Франко; В Михайло Драгоманов; Г Іван Білик; Д Олена Пчілка.
7. Зразком якого жанру є твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»?
А історичної повісті; Б філософського роману; В історичного роману; Г реалістичної соціально-психологічної повісті;Д реалістичної соціально-побутової повісті.
8. Хто і кому з персонажів повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» дав саме таку образну характеристику: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, од її очей молоко кисне»?
А Мелашка свекрусі; Б Кайдашиха Мелашці; В Кайдашиха Мотрі;Г Мотря свекрусі; Д Мелашка Мотрі.
9. Хто з персонажів повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» вважав, що вісь воза зламалася тільки тому, що він поїхав по снопи в неділю?А Омелько Кайдаш;
Б Карпо; В Лаврін; Г Кайдашиха; Д Мотря.
10. Чий це портрет: «Під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту… Чорне волосся на голові, чорні рівні брови дуже виразно блищали на білій свиті. Запалене лице було чорне, але дуже молоде»?
А Карпа (І. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім’я»); Б Лавріна (І. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім’я»);В Миколи Джері (І. Нечуй-Левицький, «Микола Джеря»); Г Максима Беркута (І. Франко, «Захар Беркут»); Д Чіпки (Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).
000
11. Як називається твір І. Нечуя-Левицького, центральна постать якого — онук запорізького лицаря Байди?
А «Іван Виговський»; Б «Хмари»; В «Афонський пройдисвіт»; Г «На Кожум’яках»;Д «Князь Ієремія Вишневецький».
12. У центрі уваги повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» перебуває:А сім’я як осередок суспільства;
Б кожен член сім’ї — індивідуальність; В Маруся Кайдашиха як голова сім’ї; Г сини Кайдашів як господарі землі, за якими майбутнє; Д невістки Кайдашів як ідеальні образи українських жінок.
Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей
13. Вкажіть ознаки творчості І. С. Нечуя-Левицького:1 правдиве змалювання побуту, пейзажу, інтер’єру;
2 сентиментально-ідилічне змалювання побуту, обрядів, природи України; 3 вираження просвітительських ідей;4 розширення зображально-виражальних можливостей українського слова; 5 використання об’єктивно-епічного стилю повісвтування; 6 використання розповіді від першої особи; 7 присутність яскраво вираженої особи оповідача.
14. Серед художньої спадщини І. С. Нечуя-Левицького є твори такої тематики:1 історичні;
2 життя українських селян до та після реформи 1861 р.; 3 про життя інтелігенції; 4 про життя духовенства; 5 про життя українців в еміграції;6 про тягар солдатчини; 7 про почесний обов’язок служби в російській царській армії українських селян.
15. Вкажіть персонажів повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:1 Омелько Кайдаш;
2 Микола Джеря;3 Маруся Кайдашиха; 4 Панас Круть;5 Лаврін; 6 Карпо; 7 Мелашка.
16. Вкажіть твори І. С. Нечуя-Левицького:1 «Рибалка Панас Круть»;
2 «Дві московки»; 3 «Лихий попутав»; 4 «П’яниця»;5 «Афонський пройдисвіт»; 6 «Хмари»; 7 «Перехресні стежки».
17. Які прийоми застосовує І. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім’я» для розкриття характерів персонажів?1 майстерно будує діалоги, що рухають дію;
2 дає лише авторську характеристику дійовим особам, зовсім не використовує діалогів;3 вдало підбирає побутову лексику, в тому числі вульгаризми; 4 вдало добирає слова із зменшено-пестливими суфіксами, які відображають характери персонажів;5 створює комічні ситуації, які розкривають духовну порожнечу персонажів; 6 в уста персонажів вкладає мову штучну, що не відображає їхнього становища, характеру;7 малює гротескові картини.
18. Позначте рядки, в яких записано своєрідність розгортання сюжету повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:1 автор використовує принцип нагнітання епізодів, сцен, ситуацій, колізій;
2 розгортання сюжету відбувається у психологічному плані через показ етапів у житті персонажів;3 використання діалогів, що рухають сюжет; 4 характер конфлікту дозволяє розкриватися прихованим пружинам безперервних сімейних сварок; 5 суб’єктивізм автора в окресленні конфлікту; 6 органічне переплетення двох світів — природи і людини; 7 використовує вставні епізоди (сон, спогад і т. д.), що уповільнює дію.
19. Позначте рядки, в яких записана тематика повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:1 суспільні процеси в тогочасному селі, розпад патріархальних норм родинного життя;
2 змалювання буднів родини Кайдашів; 3 індивідуалізм егоїстичних натур; 4 життя села за кріпаччини; 5 участь українських селян у російсько-турецькій війні; 6 відображення народницького руху; 7 відображення стосунків у сім’ї між чоловіком і дружиною. |
Тестування
Іван Нечуй-Левицький. Повість «Кайдашевасім΄я»
I-варіант
1.У якому році було написано твір І Нечуя-Левицького «Кайдашевасім'я» ? А 1878p. ; В 1886p. ; Б 1879р. ; Г 1887р . 2 ВизначтежанртворуІ Нечуя-Левицького«Кайдашевасім'я» . А Реалістична соціально-психологічна повість ; Б історичний роман ; В роман-хроніка ; Г реалістична соціально-побутова сатирично-гумористична повість . 3 Яка реальна сім'я була прототипом Кайдашевої ? А Кайдашів ; В Мазурів; Б Балашів ; Г Довбишів . 4.На чому І .Нечуй-Левицький зосереджує основну увагу у творі «Кайдашева сім'я» ? А На нещасливій долі українського народу ; Б на коханні ; В на сім'ї як осередку суспільства ; Г на показі важливих історичних подій 5. Хто висловився про «Кайдашеву сім'ю »такими рядками :« «Кайдашева сім’я» з погляду на високо-артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства» ? А Іван Франко ; Б Михайло Коцюбинський ; В Леся Українка ; Г Максим Рильський ; Д Павло Тичина . 6.Що в українській культурі стало символом родинних чвар, сварливості (за повістю І .Нечуя-Левицького«Кайдашевасім'я») ? А груша ; Б мотовило; В горщики ; Г полотно ; Д курка . 7. Визначте художньо-виражальні засоби, ужиті в словах із твору «Кайдашева сім'я » «сало в печі шкварчало сердито та голосно» . А Порівняння ,гіпербола ; Б метафора,епітети ; В метафора,гіпербола ; Г порівняння ,епітети ; Д синекдоха . 8До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім'я» не належить А поділ твору на дев’ять частин Б нагнітання сцен сварок, колізій В розкриття характерів героїв через діалоги Г розгортання подій переважно в одному селі Д детальний опис весілля Карпа і Лавріна 9 Родина Балашів з повісті «Кайдашевасім΄я» живе А На Запоріжжі Б Западинцях В Семигорах Г Зачіплянцях Д Кобиляках 10 Омелько Кайдаш вірив, що той, хто постить у п’ятницю, не буде А у вогні горіти Б у пеклі смажитись В у воді потопати Г чорта лякатися Д гроші губити 11 Установіть відповідність між цитатною характеристикою і персонажем твору І Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» . 1 «Під її солодкими словами ховається гіркий полин » 2 «Рівна, як струна, гнучка, як тополя,гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком » 3 «Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи – все подихало молодою парубочою красою » 4 «Гострі темні очі були ніби сердиті » 5 «Серце з перцем » А Мелашка Б Маруся Кайдашиха В Карпо Г Лаврін Д Мотря 12 Установіть відповідність Репліка А Це нечиста сила мене давила... Двадцять пасок з’їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки. Б Одривай хату од цих злиднів!Що б тамне коштувало, одривай, а ні, я сама одірву. В Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами. Г Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти. Д Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище. Героїня 1 Кайдашиха 2 Мотря 3. Мелашка 4 баба Палажка
Тестування
Іван Нечуй-Левицький. Повість «Кайдашевасім’я»
II-варіант
1 І. С. Нечуй-Левицький увів в українську літературу новий жанр —
А історичний роман
Б історична повість
В соціально-побутова повість
Г соціально-психологічний роман
Д пейзажна новела
2 Іван Франко назвав повість «Кайдашевасім΄я» І. Нечуя-Левицького
А всеобіймаючим оком Правобережної України
Б найкращою оздобою українського письменства
В ареною людських пристрастей
Г широким та вільним розмахом думки
Д світлою незайманою квіткою народної поезії
3 В стилістичному відношенні «Кайдашева сім’я» є зразком
А імпресіонізму
Б символізму
В романтизму
Г експресіонізму
Д реалізму
4 Темою повісті «Кайдашевасім΄я» є зображення
А життя нетипової для України селянської родини
Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини
В родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва
Г сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель
Д життя селянської родини як зразка сім΄ї з патріархальним устроєм
5 Причиною конфлікту між родинами Карпа та Лавріна Кайдашів була
А стара груша
Б нова клуня
В обдерта коза
Г руда кицька
Д шкіряна калитка
6 Серед іншого, Мотря сподобалась Карпові за те, що в неї
А очі з іскрою
Б сорочка з квітками
В борщ з пампушками
Г серце з перцем
Д чобітки з підборами
7 Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності:
А одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші
Б смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші
В одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші
Г одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші — смерть Кайдаша
Д всихання груші — одруження Карпа — смерть Кайдаша — одруження Лавріна
8 Серед героїв «Кайдашевоїсім΄ї» облесливість, фальшива манірність,
надмірна повага до панів властиві
А Кайдашу
Б Мелашці
В Лаврінові
Г Карпу
Д Кайдашисі
9 Незважаючи на свій піст по п’ятницях, Омелько Кайдаш
А упав з даху й розбився
Б згорів під час пожежі
В був пограбований і вбитий розбійниками
Г повісився
Д упав у воду і втопився
10 Родина Довбишів з повісті «Кайдашевасім΄я» живе
А Зачіплянцях
Б Кобиляках
В Семигорах
Г На Запоріжжі
Д Западинцях
11 Установіть за ключовими моментами повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашевасім΄я» правильний порядок розгортання сюжету.
А Цілу зиму й весну Кайдашенки прожили в ладу.
Б «Коли я буду вибирать собі дівчину,то візьму гарну,як квіточка,червону, як калина в лузі,тиху,як тихе літо», - сказав веселий Лаврін.
В Поховали сини Кайдаша з великою честю.
Г Наступного дня Мелашка вирушила в дорогу разом з іншими молодицями. Вона почувала себе вільною і щасливою.
Д Через тиждень Кайдашиха перестала звати Мотрю серденьком і орудувала нею, як наймичкою..
12 Елемент сюжету Епізоди
1 експозиція А сватання й одруження Карпаз Мотрею
2 зав’язка Б розмова Карпа й Лавріна про одруження
3 розвиток дії В всихання груші
4 кульмінація Г сварка через грушу
Д лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою
|
"Кайдашева сім'я" І.Нечуя-Левицького
Тести
Тестовий контроль за результатами уроків з цієї теми.
Підсумковий контроль за творчістю І.Нечуя-Левицького. Застосовувався після проведення двох уроків. Розроблений відповідно до вимог 12-бальної системи оцінювання з указанням рівня знань. На рівні "засвоєння" тести з варіантами, на рівні "розуміння" - відкриті питання, "застосування" - відкриті питання, що потребують грунтовних знань з теорії та історії літератури, рівень "творчості" вимагає написання короткої творчої роботи-есе. Теми останніх підібрані так, щоб виключити можливість списування з підручника та збірників, а також враховують тип мислення та діяльності школяра.
Рівень засвоєння і відтворення (Оцінка 1 – 3):
Назвіть 2 – 3 твори І.Нечуя-Левицького.
Кайдашевих синів звали: а) Омелько і Лаврін; б) Лаврін і Карпо; в) Карпо й Омелько.
Яка частина літературного псевдоніму письменника є його прізвищем?
Назвіть історичні романи І.Нечуя-Левицького.
Назвіть імена героїв повісті "Кайдашева сім’я".
Рівень розуміння (Оцінка 4 – 6)
У яких жанрах працював І.Нечуй-Левицький?
Дайте визначення соціально-побутової повісті.
Назвіть засоби творення комічного в повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я".
Які суспільні процеси вплинули на сімейні стосунки Кайдашів?
Рівень застосування (Оцінка 7 – 9)
Назвіть відмінні ознаки гумору й сатири.
У чому виявився новаторський підхід І.Нечуя-Левицького до реалізації селянської теми?
Визначте основні особливості стилю письменника.
Що мав на увазі І.Франко, коли говорив про І.Нечуя-Левицького як "виключно українського письменника"?
Що в творчості І.Нечуя-Левицького дало підстави І.Франкові назвати письменника "великим артистом зору"?
Рівень творчості (Оцінка 10 – 12)
Напишіть творчу роботу на одну з тем:
Рецензія на один із прочитаних творів І.Нечуя-Левицького.
"Кайдашеві звички" в сучасному житті.
Моє ставлення до синів і невісток Омелька Кайдаша.
|
Панас Мирний
Роман з народного життя “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
ТЕСТИ:
1. Кого в романі названо «польовою царівною»?
2. Кого називали Махамедом?
3. Про кого слова: «Як підстрелена горлиця тіпається, б’ється, тихо туркоче й стогне»?
4. Хто говорив про Чіпку: «У Чіпки й серце добріше й душа чістіша… А що він п’є? То його лихо п’є »?
5. Яка з чотирьох частин є екскурсом в минуле?
6. Про кого йдеться: «От з кого беріть, дітки, примір, як у мирі жити! – не одна, не дві матері радили своїм дочкам і зятям…»?
7. Кому належать слова: «Що я тепер? Людський попихач. Наймит. Пропало… Все пропало…»?
8. У кого Чіпка служив у наймах?
9. За яких обставин і хто вигукує слова: «Так оце та правда! Оце вона!»?
10. З ким Чіпка пас громадську отару?
11. Назвіть героїню: «…весела, моторна, працьовита. Вона була сиротою, невеликої вроди, але так запала в серце, що забув і про великий посаг, і про незвичайну красу майбутньої жінки»?
12. Упізнай персонажа: «Начальство його любили за те, що був до всього здатний, моторний, сильний і розумний»?
13. Хто пообіцяв Чіпці написати прошеніє в суд, коли у нього відібрали землю?
14. «Розбишацька дочка» — хто це?
ВІДПОВІДІ:
1. Галя . 2. Максим, батько Галі. 3. Мотря – мати Чіпки. 4. Христя. 5. Частина ІІ. 6. Грицько та Христя.
7. Чіпка. 8. У вівчара діда Уласа був підпасачем. 9. Галя, коли Чіпку забирали з двору за вбивство сім'ї
10. З Грицьком. 11. Христя. 12. Максим. 13. Порох. 14. Галя про себе.
|
Панас Мирний. Українська література. Тестові завдання. Підготовка до ЗНО
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Вкажіть справжнє прізвище Панаса Мирного:
А Рудченко;
Б Руденко;
В Руданський;
Г Білик;
Д Левицький.
2. Кому належать слова: «Вся моя слава — Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і була слава, я більшої не хочу»?
А І. С. Нечую-Левицькому;
Б І. Я. Франку;
В Панасу Мирному;
Г Іванові Білику;
Д Б. Грінченку.
3. Яку з названих драм написав Панас Мирний?
А «Безталанна»;
Б «Сава Чалий»;
В «Лимерівна»;
Г «Назар Стодоля»;
Д «На Кожум’яках».
4. Де вперше окремою книжкою було видрукувано роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»?
А у Женеві;
Б у Відні;
В у Санкт-Петербурзі;
Г у Варшаві;
Д уЛьвові.
5. Під якою ще назвою, крім «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», друкувався цей твір Панаса Мирного?
А «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»;
Б «Чіпка»;
В «Пропаща сила»;
Г «Лихі люди»;
Д «П’яниця».
6. У якому з цих творів Панас Мирний змальовує учасників народницького руху?
А «Лихий попутав»;
Б «Лихі Люди»;
В «Чіпка»;
Г «П’яниця»;
Д «Повія».
7. Вкажіть новий жанровий різновид роману, започаткований Панасом Мирним?
А історичний;
Б соціально-побутовий;
В соціально-психологічний;
Г філософський;
Д фантастичний.
8. Який із цих епізодів є кульмінацією роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»?
А поразка Чіпки в боротьбі із земством;
Б арешт Чіпки після злочину;
В трагічна смерть Галі;
Г знайомство Чіпки і Галі;
Д одруження Чіпки.
9. Кому з персонажів твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» належать слова: «Скрізь неправда… Скрізь!.. Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї, втекти від неї, плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш… коли б можна, — увесь світ випо-лонив, а виростив новий… тоді б, може, й правда настала!..»?
А Чіпці;
Б Максиму;
В Грицькові;
Г батькові Чіпки;
Д Лушні.
10. Хто з персонажів твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» висловлює такі думки «Ні, краще тихо, мирно, чесно заробляти й поживати… А дасть Господь діток діждати, — вигодуємо, виростимо їх на добрі і до школи віддамо… Хай змалку вчаться… Може, вони в книжках тих вичитають, як ще краще жити, ніж ми з тобою!»?
А Чіпка;
Б Галя;
В Грицько;
Г Христя.
Д батько Максима.
11. Хто з персонажів твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», дізнавшись про страшний злочин Чіпки, іде до волості, щоб заявити на нього?
А Галя;
Б Могря;
В Христя;
Г Грицько;
Д сусід.
12. Хто з персонажів твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» часто вживає такі прислів’я: «Своя сорочка ближче до тіла. Дарованому коню в зуби не дивляться. Як багатство, то й щастя»?
А Чіпка;
Б Максим;
В Христя;
Г Галя;
Д Грицько.
13. Чий це портрет (за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»): «Ішов справді парубок. На перший погляд, йому, може, літ двадцятка назбиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипав на верхній губі, де колись малося бути вусам. Ніс невеличкий, тонкий, трохи згорблений, темні карі очі — теж гострі; лице довгообразе, козаче…»?
А Грицька;
Б Максима;
В Остапа Хруща;,
Г Чіпки;
Д МиронаГудзя.
14. Кого так описує Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: «Високого зросту, статний, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун…»?
А Максима Гудзя;
Б Мирона Гудзя;
В Чіпку;
Г Грицька;
Д Остапа Хруща.
15. Для характеристики якого образу в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний вживає епітети «висохла», «згорблена», »почорніла»?
А баби Оришки;
Б Явдохи;
В Христі;
Г Мотрі;
Д Галі.
16. Хто з персонажів роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» названий «польовою царівною»?
А Галя;
Б Христя;
В Мотря;
Г Явдоха;
Д баба Оришка в молодості.
17. Хто є співавтором Панаса Мирного в написанні роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»?
А Іван Білик;
Б Іван Нечуй-Левицький;
В Іван Франко;
Г Борис Грінченко;
Д Михайло Драгоманов.
Тестові завдання з вибором кількох правильних відповідей
18. Вкажіть основні риси творів Панаса Мирного:
1 увага до соціальної проблематики;
2 висвітлення порочної буржуазної моралі;
3 зображення типів «нових людей» епохи, вмотивованість їх поведінки і вчинків;
4 ідеалізація відсталих, консервативних рис селянства;
5 гуманізм, розкриття духовного світу персонажів;
6 романтизація усіх персонажів;
7 проведення ідей просвітительського реалізму.
19. Позначте рядки, в яких записано своєрідність композиції роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
1 принцип послідовного викладу подій;
2 багатоплановість сюжету;
3 органічне переплетення світу природи і людини;
4 екскурси в минуле;
5 публіцистичні відступи;
6 лаконізм зображених подій;
7 наукові відступи.
20. Вкажіть твори Панаса Мирного:
1 «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
2 «Кайдашева сім’я»;»
3 «Микола Джеря»;
4 «Повія»;
5 «Лихо давнє й сьогочасне»;
6 «Лихі люди»;
7 «П’яниця».
21. Вкажіть дійових осіб роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
1 Мирон Гудзь;
2 Матня;
3 Микола Джеря;
4 Нимидора;
5 Остап Хрущ;
6 Лушня;
7 Максим Беркут.
|
Тема. ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
Варіант 1
1. Панаса Мирного в українській літературі вважають...
А Романтиком.
Б Засновником критичного реалізму.
В Майстром-пейзажистом.
Г Корифеєм української прози.
2. Панас Мирний народився 13 травня...
А 1849 року.
Б 1759 року.
В 1858 року.
Г 1831 р.
3. Батьківщиною Панаса Мирного...
А Є Черкащина.
Б Сумщина.
В Полтавщина.
Г Чернігівщина.
4. З 1858 по 1862 роки Панас Мирний навчався...
А У Київському університеті.
Б Бобринецькій повітовій школі.
В Полтавський духовній семінарії.
Г Гадяцькій повітовій школі.
5. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» писався у термін...
А 3 1900 по 1903 pp.
Б З 1872 по 1875 pp.
В 3 1883 по 1886 pp.
Г 3 1875 по 1882 pp.
6. Перший друкований художній твір Панаса Мирного — це...
А «П’яниця».
Б «Лихо давнє й сьогочасне».
В «Лихий попутав».
Г «Лимерівна».
7. До якого циклу творів Панаса Мирного належить твір «Як ведеться, так і живеться»?
А Про життя української інтелігенції.
Б Батьків і дітей.
В Селянство.
Г Рідну природу.
8. У1903 році в журналі «Киевская старина» уперше легально було опубліковано роман...
А «Чіпка».
Б «Лихий попутав».
В «П’яниця».
Г «Пропаща сила».
9. За яким твором Панаса Мирного у 1955 році на кіностудії імені О. Довженка створено фільм?
А «Лимерівна».
Б «Повія».
В «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Г «П’яниця».
10. «Уся творчість Панаса Мирного — це сила і краса рідної літератури». Дане висловлювання належить...
А М. Кропивницькому.
Б М. Старицькому.
В М. Лисенку.
Г М. Коцюбинському.
11. Прообразом баби Оришки із роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»...
А Є Терпилиха, героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка».
Б Бабуся письменника.
В Мати, героїня твору Т. Шевченка «Наймичка».
Г Няня, кріпачка Панаса Мирного.
12. Чий це портрет: «Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, шорстким, як на ведмеді волоссям, з великими, розумними сірими очима, з товстою, униз обвислою губою...»?
А Карпа Дровиченка.
Б Лейби.
В Василя Семеновича Польського.
Г Канцеляриста Чижика.
Варіант 2
1. Справжнє ім’я, прізвище та по батькові Панаса Мирного...
А Іван Семенович Чайченко.
Б Панас Олександрович Кандиба.
В Панас Якович Рудченко.
Г Павло Іванович Губенко.
2. Панас Мирний — син...
А Священика.
Б Бухгалтера.
В Учителя.
Г Дрібного чиновника.
3. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» братів Радченків за жанровою спрямованістю...
А Є соціально-психологічним.
Б Соціально-побутовим.
В Історико-психологічним.
Г Історико-філософським.
4. Панас Мирний звернувся до літературної діяльності через те, що...
А Вимушений був заробляти на життя.
Б Мав бажання бути відомим на Україні.
В Прагнув служити народові.
Г До цього його спонукала мати.
5. Ідеалом справжньої людини-борця для Панаса Мирного був такий літературний герой...
А Орач (І. Франко «Гріє сонечко»).
Б Гонта з твору (Т. Шевченко «Гайдамаки»).
В Отаман Гамалія (Т. Шевченко «Гамалія»).
Г Назар Стодоля (Т. Шевченко «Назар Стодоля»).
6. Доля «маленької людини» яскраво відображена у творі Панаса Мирного...
А «Лихо давнє й сьогочасне».
Б «Лихі люди».
В «Лови».
Г «П’яниця».
7. Де вперше Чіпка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») зустрівся з Галею?
А На ярмарку.
Б У полі.
В Біля криниці.
Г На березі річки.
8. Кого вважають автором твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні? »
А Панаса Мирного і М. Лисенка.
Б Панаса Мирного і І. Білика.
В І. Білика і О. Білецького.
Г Виключно Панаса Мирного.
9. «Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина — суворий літописець епохи »,— так зазначив про цілісність особистості Панаса Мирного, видатного письменника-реаліста...
А О. Гончар.
Б О. Білецький.
В С. Васильченко.
Г І. Франко.
10. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» складається з такої кількості частин...
А П’яти.
Б Семи.
В Чотирьох.
Г Дев’яти.
11. Яке із прислів’їв не згадується у творі « Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
А «Козак — не без щастя, дівка — не без долі».
Б «Вовка ноги годують».
В «Дарованому коневі в зуби не дивляться».
Г «Хто шукає — той знайде».
12. Для відкриття пам’ятника якому видатному письменнику Панас Мирний доклав багато зусиль?
А М. Гоголю.
Б М. Коцюбинському.
В О. Пушкіну.
Г І. Котляревському.
|
КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1
«Життєвий і творчий шлях І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного»
Варіант І
Початковий та середній рівні (Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
1. Через що наприкінці твору І. Нечуя-Левицького найчастіше сварилися сім'ї Карпа та Лавріна Кайдашів?
А) переділ земельного наділу в полі;
Б) поділ волів та возів з батьківської спадщини;
В) худобу, що лізла в шкоду, за грушу;
Г) постійні бійки між дітьми.
2. Чий це портрет: «Низенька, чорняка, заквітчана польовими квітами, вона й трохи не була схожа на селянок, часто запечених сонцем, високих, дуже неповоротких дівчат. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання, між високим зеленим житом,— вона здавалася русалкою»?
А) Галі з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
Б) Мелашки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького;
В) Мотрі з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького;
Г) Христі з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
3. Назвіть основні літературні напрями в українській літературі 70-90-х років XIX століття.
4. Продовжіть речення. «Соціально-психологічний роман – це ...»
Достатній рівень (Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.)
5. Зіставте образи старих та молодих Кайдашів із «Кайдашевої сім'ї» І. Нечуя-Левицького.
6. Визначте спільне в художній манері І. Нечуя-Левицького і Панаса Мирного.
Високий рівень (Правильна, змістовна відповідь оцінюється в 4 бали.)
7. Виконайте одне із завдань.
А) Складіть тези на тему «Українська ментальність, національний характер, народна мораль та етика в повісті "Кайдашева сім'я" І. Нечуя-Левицького.
Б) Напишіть твір-роздум «Хто такий Чіпка правдошукач чи злочинець?» (за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).
Варіант II
Початковий та середній рівні (Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
1. Після чого героїня твору І. Нечуя-Левицького» Кайдашиха перестала знущатися з Мелашки?
А) Як з матір'ю поговорив Лаврін;
Б) як молодша невістка повернулася з Києва;
В) як Мелашка народила їй онука;
Г) як її попередили батьки Мелашки.
2. Чий це портрет: «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина»?
А) Галі з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
Б) Мелашки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького;
В) Мотрі з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького;
Г) Христі з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
3. Які українські періодичні видання були в 70-90-х роках ХІХ століття?
4. Продовжіть речення. Соціально-побутова повість це – …
Достатній рівень (Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.)
5. Зіставте образи Чіпки і Грицька з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
6. Визначте відмінне в художній манері І.Нечуя-Левицького й Панаса Мирного.
Високий рівень (Правильна, змістовна відповідь оцінюється в 4 бали.)
7. Виконайте одне із завдань.
А) Складіть тези до теми «Актуальність повісті "Кайдашева сім'я" І. Нечуя-Левицького».
Б) Напишіть твір-роздум «Проблема життєвого вибору героїв роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"».
|
10 клас Українська мова
АПОСТРОФ. ЗНАК М’ЯКШЕННЯ
Виконання тестових завдань
Варіант 1
1. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються:
А то як [ее], то як [ие];
Б як [еи];
В як [ие];
Г як [і].
2. Коли пишеться апостроф після губних приголосних?
А На позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї;
Б якщо перед губними немає іншого приголосного, що належав би до кореня;
В на позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї, якщо перед губними немає іншого приголосного, що належав би до кореня (крім р).
3. Коли пишеться апостроф після р?
А На початку складу;
Б у кінці складу;
В у кінці складу перед я, ю, є, ї.
4. Коли пишеться апостроф після к та інших приголосних?
А У власних назвах у кінці складу перед я, ю, є, ї;
Б у власних назвах перед я, ю, є, ї;
В у кінці складу перед я, ю, є, ї.
5. Позначте рядок, у якому в усіх словах правильно вжито м’який знак.
А Зменьшити, дрібненько, кобзарь, кількість;
Б цяцькатись, шпиндель, візьміть, кіньчик;
В няньчити, дізнається, медальйон, принесіть;
Г на сопільці, уманський, український, сядеш.
6. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який знак.
А Т..охкати, учител..с..кий, піс..ня, сяд..мо;
Б гарнен..ко, спіл..ніст.., Уман..щина, мізин..чик;
В щіл..ний, власниц..кий, кін..с..кий, Гор..кий;
Г людс..кість, т..мяний, різ..бяр, віз..міть.
7. Позначте рядок, у якому не порушено правила вживання апострофа.
А Прес-пап’є, Руж’є, торф’яний, фюзеляж;
Б ком’юніке, Пів’європи, безязикий, барел’єф;
В Хьюстон, Міньюст, спьянілий, зап’ястя;
Г дзвякнути, надвязати, миш’як, рутв’яний.
8. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.
А Дерев..яний, кав..ярня, б..ється, медв..яний;
Б дріб..язковий, рутв..яний, возз..єднання, підв..язати;
В зв..язок, повір..я, дит..ясла, лук..янівка;
Г в..юнкий, необ..їжджений, без..ідейний, сім..
9. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який знак.
А Трин..кати, близен..ко, велетен..ський, вишен..ці;
Б змен..шити, ущіл..нювати, запишіт..ся, війс..ко;
В олівец.., бояз..кий, лікар.., учител..ці;
Г принос..те, ган..ба, швец.., вознос..ся.
10. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який знак.
А Пол..с..кий, нян..чити, держал..це, бат..ківс..кий;
Б рибал..ство, грают..ся, чотир..ом, Коростен..щина;
В снігурон..ці, гуцул..с..кий, лял..ці, волин..с..кий;
Г киц..ка, рибал..ці, дівчинон..ці, гал..ченя.
11. Позначте рядок, у якому не порушено правила вживання апострофа.
А Роз’яснити, пів’їдальні, транс’європейський, комп’ютер;
Б п’юпітр, Монтеск’є, порт’єра, Рив’єра;
В перед’ювілейний, верб’яний, В’ячеслав, розпяття;
Г без’язикий, пів’юрти, черв’як, арф’яр.
12. Позначте рядок, у якому вживання м’якого знака в усіх словах відповідає нормам українського правопису.
А Грильяж, попадья, баский, розмазьня, прокинься;
Б редьці, близькість, в’язькість, федьчишин, тарільці;
В голівоньці, рибалці, ковальський, рибальство, селянство;
Г Гриньчишин, Михальчук, безлюдно, женшень, женчики.
Варіант 2
1. У яких випадках ненаголошений [о] вимовляється як [оу]?
А У всіх позиціях;
Б лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у];
В у всіх словах перед складом з наголошеним [у];
Г лише в деяких словах перед складом з ненаголошеним [у].
2. Коли апостроф не пишеться у власних назвах?
А У середині складу після к та інших приголосних;
Б у тих випадках, коли я, ю, є, ї позначають м’якість попереднього приголосного;
В коли ці власні назви — прізвища.
3. Коли апостроф не пишеться після губних приголосних у загальних назвах?
А Коли перед буквами б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні, стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р), який належить до кореня слова;
Б коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного;
В коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р).
4. Коли апостроф не пишеться після р?
А У кінці складу перед я, ю, є, ї що позначають один звук;
Б якщо перед р є інший приголосний, що належить до кореня;
В після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є, ї позначають один звук після м’якого приголосного.
5. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який знак.
А Пол..с..кий, нян..чити, держал..це, бат..ківс..кий;
Б рибал..ство, грают..ся, чотир..ом, Коростен..щина;
В снігурон..ці, гуцул..с..кий, лял..ці, волин..с..кий;
Г киц..ка, рибал..ці, дівчинон..ці, гал..ченя.
6. Позначте рядок, у якому вживання м’якого знака в усіх словах відповідає нормам українського правопису.
А Грильяж, попадья, баский, розмазьня, прокинься;
Б редьці, близькість, в’язькість, федьчишин, тарільці;
В голівоньці, рибалці, ковальський, рибальство, селянство;
Г Гриньчишин, Михальчук, безлюдно, женшень, женчики.
7. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.
А Кур..єр, зішкр..ябувати, св..ято, тьм..яний;
Б льоном..яльний, слов..янин, розв..язок, двох..ярусний;
В маз..юкати, з..юрмитися, арф..яр, медв..яний;
Г зів..янути, моркв..яний, торф..яний, цв..яшок.
8. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.
А Дерев..яний, кав..ярня, б..ється, медв..яний;
Б дріб..язковий, рутв..яний, возз..єднання, підв..язати;
В зв..язок, повір..я, дит..ясла, лук..янівка;
Г в..юнкий, необ..їжджений, без..ідейний, сім..янин.
9. Позначте рядок, у якому не порушено правила вживання апострофа.
А Св’ятослав, прицвяхувати, пів’яблука, лавуаз’є;
Б розм’якнути, різьбяр, Х’юстон, півогірка;
В транс’європейський, черв’як, сурмяний, св’ятенник;
Г конс’єржка, медвяний, напів’японець, духм’яний.
10. Позначте рядок, у якому не порушено правила вживання апострофа.
А Прес-пап’є, Руж’є, торф’яний, фюзеляж;
Б ком’юніке, Пів’європи, безязикий, барел’єф;
В Хьюстон, Міньюст, спьянілий, зап’ястя;
Г дзвякнути, надвязати, миш’як, рутв’яний.
11. Позначте рядок, у якому не порушено правила вживання апострофа.
А Роз’яснити, пів’їдальні, транс’європейський, комп’ютер;
Б п’юпітр, Монтеск’є, порт’єра, Рив’єра;
В перед’ювілейний, верб’яний, В’ячеслав, розпяття;
Г без’язикий, пів’юрти, черв’як, арф’яр.
12. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який знак.
А Трин..кати, близен..ко, велетен..ський, вишен..ці;
Б змен..шити, ущіл..нювати, запишіт..ся, війс..ко;
В олівец.., бояз..кий, лікар.., учител..ці;
Г принос..те, ган..ба, швец.., вознос..ся.
|
10 клас Українська мова КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
«Стилістика мови. Культура мовлення.
Стилістичні засоби фонетики»
Варіант 1
Ø Завдання 1–6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Стилістика вивчає…
А) культуру мовлення;
Б) мовлення як сукупність мовних дій;
В) виражальні мовні засоби і стилі мовлення;
Г) лексику, фразеологію, морфологію, синтаксис.
2. Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ і поняття синонімії — невід’ємний компонент…
А) мовної норми; Б) розмовного стилю;
В) мовлення людини; Г) стилістики мови.
3. Вищий рівень володіння мовою характеризується…
А) чистотою, правильністю мовлення;
Б) емоційністю, виразністю, комунікативною доцільністю мовлення;
В) дотриманням орфоепічних правил;
Г) милозвучністю мови.
4. Співвідношення між буквами і звуками української мови подано в рядку…
А) 32 букви і 32 звуки; Б) 33 букви і 23 звуки;
В) 28 букв і 38 звуків; Г) 33 букви і 38 звуків.
5. У яких випадках губні звуки перед йотованими можуть звучати твердо?
А) якщо між ними і голосним вимовляється [й];
Б) при швидкому темпі мовлення;
В) завжди;
Г) у словах іншомовного походження.
6. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.
А) Здоров..я, валер..янка, моркв..яний, м..ята;
Б) Пір..їнка, з..єднати, трав..янистий, повітр..яний;
В) Надвечір..я, зор..яний, сув..язь, солов..їний;
Г) Різнотрав..я, торф..янистий, п..янкий, під..їхати;
Ø Завдання 7–10 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні варіанта. Потрібно вибрати три правильні варіанта відповіді.
7. Позначте три рядки, у яких у словах пропущений м’який знак.
А) Павутинці, тонший, ріжте, рибонці;
Б) квітонці, кобзар, менший, держално;
В) гуцулський, весняний, голці, підносся;
Г) онучечці, Харків, шістсот, дівчинці;
Д) корабельня, балабончик, цяцькатись, кузня;
Е) галинчин, женьшень, дівчиноньці, бриньчати.
8. У яких рядках правильно виділено наголошені голосні у словах?
А) Покрова’; Б) Водо’хреще; В) Вели’кодня (від Великдень);
Г) Полтавщи’на; Д) Луки’ч (від Лука); Е) І’ллівна (від Ілля).
9. У якому рядку звуки [у] — [в] розрізняють значення слів?
А) Вправа, вклад; Б) урожай, вчинок; В) вголос, увечері;
Г) уміння, учення; Д) враження, вступ; Е) устав, уряд.
10. Прийменник у слід уживати у словосполученнях яких рядків?
А) експонат (в, у) музеї, птах (в, у) небі, участь (в, у) форумі;
Б) поїхати (в, у) відрядження, наймиліше (в, у) світі, здали (у, в) архів;
В) побувати (в, у) львові, квітник (в, у) саду, залишиться (у, в) спогадах;
Г) оселя (в, у) рушниках, віра (в, у) безсмертя, вишня (в, у) цвіту;
Д) прийшов (в, у) дім, прочитав (в, у) журналі, зустрілися (в, у) фойє;
Е) дізнався (в, у) фахівця, книга (в, у) професора, відлитий (в, у) бронзі.
Ø Текст із завдання 11 складається з п’яти речень. Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання. Це завдання має три правильні варіанта відповіді. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати речення, позначені цифрою.
11. Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання.
1. Воскреснемо, брати (й, і) сестри, бо земля наша хоч розіп’ята на хресті історії, але жива. 2.Воскреснемо, бо ми живемо на цій Богом даній землі, (й, і) рідне небо усміхається нам зі своєї високості. 3. Воскреснемо, бо світить нам (у, в) віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». 4. Немає (у, в) Україні кращого неба, ніж небо твоєї малої Батьківщини. 5. А через (у, в)сю Україну, посеред щедротних степів (й, і) ланів, бандурно пливе Дніпро-Славутич — історичний символ й образ України.
А У яких реченнях слід ужити літеру у?
Б У яких реченнях слід ужити прийменник й?
Ø Завдання 12 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.
12. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
1. Наголос не розрізняє значень і форм слів.
2. Наголос розрізняє лексичне значення слів.
3. Наголос розрізняє граматичне значення слів.
А) Запа’льний — запальни’й, ро’зділ — розді’л;
Б) за’вжди — завжди’, по’милка — поми’лка;
В) зо’рі — зорі’, наси’пати — насипа’ти.
Варіант 2
Ø Завдання 1–6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Культура мовлення розглядає…
А) дотримання мовних норм;
Б) мову й мовлення;
В) відбір виражальних мовних засобів для їх функціонування в мовленні;
Г) стилістику мови й стилістику мовлення.
2. До загальних ознак функціонального стилю належать…
А) поняття синонімії та емоційно-експресивне забарвлення;
Б) стильові риси;
В) дотримання мовних норм;
Г) структурованість, логічність й науковість.
3. Нижчий рівень володіння мовою характеризується…
А) використанням жаргонізмів, діалектизмів, розмовно-зниженої лексики;
Б) емоційністю, виразністю, комунікативною доцільністю мовлення;
В) стилістичною нормою;
Г) чистотою, правильністю мовлення.
4. Правильне співвідношення голосних і приголосних звуків подано в рядку…
А) 10 голосних і 23 приголосних звуки;
Б) 10 голосних і 28 приголосних звуків;
В) 6 голосних і 33 приголосних звуки;
Г) 6 голосних і 32 приголосних звуки.
5. Дзвінкий [г] перед глухим [т] звучить як…
А) [х]; Б) [ґ]; В) [г]; Г) [к].
6. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.
А) Безвітр..яний, бур..ян, з..їзд, верф..яний;
Б) В..ячеслав, плем..я, трьох..ярусний, львів..яни;
В) пуп..янок, кучер..явий, надв..язати, Св..ятослав;
Г) без..ядерний, м..яч, арф..яр, мавп..ячий.
Ø Завдання 7–10 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні варіанта. Потрібно вибрати три правильні варіанта відповіді.
7. Позначте три рядки, у яких правильно написано всі слова з м’яким знаком.
А) Намагаються, заморозь, доньчин, спільчанський;
Б) стрілецький, військо, звертаються, Горький, крамниць;
В) працьовитий, восьмий, місяць, виходьте, легенько;
Г) кіньський, кухонь, вишенка, лікарь, складаются;
Д) бринчати, деренчати, пилинці, їдальня;
Е) вузький, няньчин, друкарень, стань, Мельничук.
8. У словосполученнях яких рядків поставлено правильно наголоси?
А) Виши’вані сорочки; Б) видання’ книжок; В) нови’й каталог;
Г) люблю’ солодощі; Д) уро’чистий випадок; Е) навчання’ в школі.
9. Чергування перших звуків можливе у всіх словах яких рядків?
А) Україночка, увічливий, імення, вщухнути, ущент;
Б) йти, вбрід, удосвіта, вклеєний, вчительство;
В) взаємини, узбіччя, ураган, ідеолог, власник;
Г) вродливиця, учасник, інакший, взуття, урочище;
Д) уперше, впродовж, ймовірно, все одно, вчений;
Е) втрьох, вдосконалити, вбрання, уява, укладач.
10. чергування і — й дотримано в яких рядках?
А) Троянди й виноград, атом і ядро, мить і вічність, сучасник і свідок;
Б) злагода і єдність, дуб і береза, гуде й шумить, Олена і Єгор;
В) тихо і тепло, мороз й сніг, графіка і орфографія, Ірина й Ярослав;
Г) правда і кривда, у книзі йдеться, прозаїки й поети, Леся і Юрій;
Д) любов й ненависть, гори й яри, ґречний й привітний, день й ніч;
Е) пава і ґава, ліс і степ, Клара й Яків, досвідчений вчитель.
Ø Текст із завдання 11 складається з п’яти речень. Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання. Це завдання має три правильні варіанта відповіді. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати речення, позначені цифрою.
11. Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання.
1. Воскреснемо, брати (й, і) сестри, бо земля наша хоч розіп’ята на хресті історії, але жива. 2. Воскреснемо, бо ми живемо на цій Богом даній землі, (й, і) рідне небо усміхається нам зі своєї високості. 3. Воскреснемо, бо світить нам (у, в) віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». 4. Немає (у, в) Україні кращого неба, ніж небо твоєї малої Батьківщини. 5. А через (у, в)сю Україну, посеред щедротних степів (й, і) ланів, бандурно пливе Дніпро-Славутич — історичний символ й образ України.
А) У яких реченнях слід ужити сполучник і?
Б) У яких реченнях слід ужити прийменник в?
Ø Завдання 12 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.
12. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
1. Наголос не розрізняє значень і форм слів.
2. Наголос розрізняє лексичне значення слів.
3. Наголос розрізняє граматичне значення слів.
А) За’мок— замо’к, при’клад— прикла’д;
Б) ноги’ — но’ги, заси’пати — засипа’ти;
В) зокре’ма — зокрема’, весня’ний — весняни’й.
|
11 клас
11 клас
УКРАЇНСЬКА МОВА
Контрольна робота №1
Риторика
Варіант 1
1. Продовжте речення:
«Риторика — це...».
1....наука про правильну вимову та наголошення слів.
2...емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.
3....теорія ораторського мистецтва.
4....відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому.
... 5.наука про словниковий склад мови
2. Продовжте речення:
«Видатні оратори Київської Русі — це...».
1....Демосфен і Цицерон.
2....Іларіон і Кирило Туровський.
3....Феофан Прокопович і Георгій Сковорода.
4....Михайло Ломоносов і Георгій Кониський.
5....Арістотель і Платон
3. Продовжте речення:
«Образність мовлення оратора –це…»
1....уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів.
2....здатність розглядати конкретні факти й явища, даючи їм чіткі наукові й політичні оцінки.
3....наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати почуттями — бачити, чути тощо.
4....логічна переконливість сказаного.
5....насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.
4. Продовжте речення:
«Ясність мовлення оратора — це...».
1....насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.
2....смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні.
3....уміння оратора спонукати слухачів до творчої діяльності.
4....мелодійність, плавність, інтонаційна виразність.
5....приховане глузування, засноване на називанні протилежних ознак.
5. До якої форми красномовства належить наведений текст?
Він був сином мужика і став володарем в царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри. А для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець се наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко «Присвята»).
1.Парламентської.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської
6. Ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки − це:
а) юридичне (судове) красномовство;
б) академічне красномовство;
в) політичне красномовство
7. Мистецтво переконувати не реалізується через поняття:
а) логос;
б) пафос;
в) етос;
г) топос;
ґ) інвенція.
8. Доберіть аргументи до тези.
Мова – засіб спілкування.
9. Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні – промову, використавши їх.
Чинити свою волю
Варіант ІІ
1. Продовжте речення:
«Батьківщиною красномовства вважають…»
1....Давній Китай.
2....Давній Єгипет.
3....Античну Грецію.
4....Київську Русь.
5....Італію.
2. Продовжте речення:
«План виступу — це...».
1....повний письмовий виклад змісту виступу.
2....слова та звороти, що означають поняття та явища певної галузі знання.
3....послідовність і взаємозв'язок тематичних частин виступу, зафіксованих у вигляді переліку ключових питань або суджень.
4....узагальнювальні думки, які мають лаконічну, відточену мовну форму.
5....висновкові положення
3. Продовжте речення:
«Основні думки виступу потрібно повторювати...».
1....завжди тими самими словами.
2....щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення.
3....пропонуючи слухачам їх записати.
4....пропонуючи слухачам повторити їх хором.
5....тільки один раз.
4. Продовжте речення:
«Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до...».
1....науково-навчального підстилю наукового стилю.
2...белетристичного підстилю художнього стилю.
3....розмовно-побутового стилю.
4...ораторського підстилю публіцистичного стилю
5 ….офіційно –ділового стилю
5. Продовжте речення:
«Лаконічність мовлення відображає...».
1....емоційність, натхненність, піднесеність мовлення.
2....багатство словникового запасу оратора.
3....нормативність мовлення оратора.
4....здатність говорити стисло, проте максимально зрозуміло.
5....діалогічну форму спілкування поряд з авторським текстом.
6. До якої форми красномовства належить текст?
Українська Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах вільного світу ми твердо стояли (і будемо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі інтересів свого народу, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх всюди і скрізь і за всяких обставин.
А в ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряковинням терору культивованої зради й витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і непогасимим, маяком віри й рішимості, джерелом душевної наснаги для мільйонів.
Цьому служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Голови Української національної ради достойного Івана Багряного при відкритті п'ятої сесії УНРади).
1.Соціально-політичної.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської.
7. До якої форми красномовства належить текст?
...Спинюся тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із словом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдечки», «отамечки» тощо, чи потрібне щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в кінематографії такими, якими вони є, а не такими, якими робить їх недорікувата мова.
Я проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке враження, що він розмовляв з дурнем. Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою, то навіть деякі ваші мовні помилки він згладить і перекладе сказане вами так, що про вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон нашого героя має бути індивідуалізований, але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 грудня 1949 р.)
1.Парламентської.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської
8. Доберіть аргументи до тези.
Діти – це майбутнє України.
9. Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні – промову, використавши їх.
У поті чола
Історія риторики. Основи ораторського мистецтва
Варіант І.
І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1.Судове (юридичне) красномовство − це:
а) ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки;
б) ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи з позицій законодавства;
в) проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій.
2. Ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки − це:
а) юридичне (судове) красномовство;
б) академічне красномовство;
в) політичне красномовство.
3. Виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) чи роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію − це красномовство:
а) академічне;
б) юридичне;
в) політичне
4. Промова, звернена до суду, інших учасників судочинства та присутніх при розгляді кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, що містить висновки відносно тієї чи іншої справи − це промова:
а) судова;
б) лекційна;
в) політична.
5. До головних рис академічного красномовства не відноситься:
а) доказовість;
б) бездоганна логічність;
в) млявість;
г) чітка термінологія;
ґ) точність мислення.
6. Колоквіум, дискусія, диспут, усна рецензія, обговорення − це:
а) форми діалогу викладачів зі студентами;
б) слідчого і підсудного;
в) батька і сина.
7. У римській культурі риторика зображувалася у образі:
а) двох богинь Ериди;
б) богині переконання Пейто;
в) вченої жінки − богині мистецтв.
8. Утвердив принцип „риторика − майстер переконання” і розробив ряд засобів, якими оратор може, насолоджуючи душу слухача і приспавши трошки розум, вести його за собою:
а) Арістотель;
б) Горгій;
в) Сократ.
9. У нашому суспільстві цікавість до риторики прокинулася знову у:
а) XVII ст.;
б) XIX ст.;
в) з 80-х років XX ст.
10. Ф. Прокопович стверджував, що про теми звичайні, про людське життя можна говорити:
а) високим стилем;
б) середнім (поміркованим) стилем;
в) низьким стилем.
11. Метод тренування, навчання, вироблення вправності − це:
а) ітерація;
б) аналогія;
в) елокуція.
12. Ораторський твір образливого або наклепницького характеру, часто анонімний, з нападками на якусь особу, суспільний рух − це:
а) патерик;
б) похвала;
в) пасквіль.
ІІ. Дайте розгорнуту відповідь на запитання.
13. Які ознаки академічного красномовства вирізняють його з-поміж інших видів риторики?
14. Оратор і вимоги до нього.
ІІІ. Складіть власну вітальну промову на ювілей видатного вченого (письменника, спортсмена)
Варіант ІІ.
І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильніш варіант відповіді.
1.Проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій − це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) політичне;
в) церковне.
2.Влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або у певній гострій чи цікавій ситуації − це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) агітаційне;
в) інформаційне.
3. У суді з промовами не виступають:
а) прокурор;
б) адвокат;
в) підсудний.
4.Висвітлити громадську точку зору відносно вчиненого злочину та особи підсудного − це призначення:
а) академічної промови;
б) судової промови;
в) суспільно-побутового виступу.
5. Політичне красномовство формується на грунті:
а) дорадчої риторики;
б) епідектичної (урочистої) риторики;
в) судової риторики.
6. Виголошена на партійному з’їзді доповідь, що окреслює політичну діяльність цієї партії, є:
а) церковною доповідддю;
б) академічною доповіддю;
в) політичною доповіддю.
7. У грецькій міфології риторику уособлювала одна з дев’яти мистецьких муз донька Зевса і богині пам’яті Мнемосіни богиня:
а) Кліо;
б) Євтерпа;
в) Талія;
г) Калліопа;
ґ) Мельпомена;
д) Терпсіхора;
е) Ерато;
є) Полігімнія;
ж) Уранія.
8. Риторичне вчення виклав у двох трактатах: „Риторика” („Про мистецтво риторики”) і „Поетика”:
а) Катон;
б) Гай Веррес;
в) Арістотель.
9. Найвидатнішим ритором і найкращим українським оратором кін. XVII − поч. XVIII ст. вважають:
а) Стефана Яворського;
б) Антонія Радивиловського;
в) Феофана Прокоповича.
10. Зіткнення думок, протиріччя в поглядах з певного питання:
1. Дебати;
2. Суперечка;
3. Дискусія.
11. Один із жанрів красномовства Київської Русі, який містить розповідь про події, що розвивалися в різні часи, − це:
а) оповідання;
б) ессе;
в) повість.
12. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.
ІІ.Дайте розгорнуту відповідь на запитання (одне на вибір учня)
13. Основні постулати риторики Сократа.
14.Мовні засоби аргументів та образності
ІІІ Складіть власну вітальну промову на ювілей видатного вченого (письменника,спортсмена)
Основи ораторського мистецтва
І варіант
І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь.
1.До типів промов не належить:
а) промови, що читаються за конспектом;
б) промови, які готуються заздалегідь, але не вчать напам’ять;
в) промови, які готуються заздалегідь і вчать напам’ять;
г) офіційні промови;
ґ) імпровізовані промови.
2. Те, про що йдеться у промові, називається:
а) ідеєю;
б) темою;
в) проблемою.
3.Хід думки від часткового до загального − це:
а) індукція;
б) дедукція;
в) аксіологія.
4. Повторення однокорінних слів у промові судового оратора − це:
а) канцеляризм;
б) тавтологія;
в) плеоназм.
5. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.
6. Зіставлення одного предмета з іншим у промові на основі їх спільної ознаки − це:
а) епітет;
б) порівняння;
в) метафора.
7. Продовжте речення: «Основні думки виступу потрібно повторювати...».
1...завжди тими самими словами.
2...щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення.
3...пропонуючи слухачам їх записати.
4...пропонуючи слухачам повторити їх хором.
5...тільки один раз.
8. Продовжте речення «Образність мовлення оратора – це…»
6....уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів.
7....здатність розглядати конкретні факти й явища, даючи їм чіткі наукові й політичні оцінки.
8....наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати почуттями — бачити, чути тощо.
9....логічна переконливість сказаного.
10...насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами
9. Продовжте речення: «Лаконічність мовлення відображає...».
6....емоційність, натхненність, піднесеність мовлення.
7....багатство словникового запасу оратора.
8....нормативність мовлення оратора.
9....здатність говорити стисло, проте максимально зрозуміло.
5....діалогічну форму спілкування поряд з авторським текстом
10. До якої форми красномовства належить текст?
Українська Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах вільного світу ми твердо стояли (і будемо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі інтересів свого народу, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх всюди і скрізь і за всяких обставин.
А в ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряко-винням терору культивованої зради й витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і непогасимим, маяком віри й ріше-ності, джерелом душевної наснаги для мільйонів.
Цьому служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Голови Української національної ради достойного Івана Багряного при відкритті п'ятої сесії УНРади).
6.Соціально-політичної.
7.Академічної.
8.Соціально-побутової.
9.Судової.
10.Церковно-богословської.
ІІ. Дайте відповідь на запитання (два на вибір)
1. Дайте стисле визначення політичного красномовства. Що таке ангажованість політичного оратора і як вона пов'язана з ідейністю його промови?
2. Що визначає тему церковної проповіді? Назвіть різновиди проповіді та охарактеризуйте її типову структуру.
3. Дайте формулу суспільно-побутового красномовства. Яку роль відіграють у ньому імпровізація, емоція, гумор тощо?
ІІІ Напишіть коротку промову на одну із запропонованих тем:
"Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте приказки та прислів'я, подані далі:
Що маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово старше, ніж гроші.
І від солодких слів буває гірко.
Основи ораторського мистецтва
ІІ варіант
І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь.
1.Процес підготовки промови не включає:
а) вибір теми;
б) складання плану;
в) її проспівування;
г) збирання матеріалу;
ґ) запис промови;
д) розмітка тексту знаками партитури;
е) тренування.
2.План промови не може бути:
а) простий;
б) складний;
в) художній.
3. Висновок, що базується на схожості суттєвих ознак явища − це:
а) інформація;
б) аналогія;
в) композиція.
4. Неочікуване судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту − це:
а) парадокс;
б) каламбур;
в) антитеза.
5. Сполучення уламків стійких словосполучень у новий неправильний зворот (наприклад: справив великий вплив) − це:
а) калькологія;
б) неологізм;
в) вульгаризми.
6.До трьох основних типів композиційної побудови тексту промови не належить:
а) лінійний;
б) спіральний;
в) прямокутний;
г) кільцевий.
7. Продовжте речення: «Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до...».
1....науково-навчального підстилю наукового стилю....
2…. белетристичного підстилю художнього стилю.
3...розмовно-побутового стилю.
4...ораторського підстилю публіцистичного стилю
5…Офіційно – ділового стилю
8. Продовжте речення: «План виступу — це...».
5....повний письмовий виклад змісту виступу.
6....слова та звороти, що означають поняття та явища певної галузі знання.
7....послідовність і взаємозв'язок тематичних частин виступу, зафіксованих у вигляді переліку ключових питань або суджень.
8....узагальнювальні думки, які мають лаконічну, відточену мовну форму.
9....висновкові положення.
9. Продовжте речення: «Ясність мовлення оратора — це...».
6....насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.
7....смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні.
8....уміння оратора спонукати слухачів до творчої діяльності.
9....мелодійність, плавність, інтонаційна виразність.
10....приховане глузування, засноване на називанні протилежних ознак.
10. До якої форми красномовства належить текст?
...Спинюся тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із словом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдечки», «отамечки» тощо, чи потрібне щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в кінематографії такими, якими вони є, а не такими, якими робить їх недорікувата мова.
Я проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке враження, що він розмовляв з дурнем. Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою, то навіть деякі ваші мовні помилки він згладить і перекладе сказане вами так, що про вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон нашого героя має бути індивідуалізований, але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 грудня 1949 р.)
5.Парламентської.
6.Академічної.
7.Соціально-побутової.
8.Судової.
9.Церковно-богословської.
ІІ Дайте відповідь на запитання (два на вибір)
1. Назвіть основні жанри політичного красномовства. Охарактеризуйте кожен з них. Які засоби масового тиражування політичної промови сьогодні використовуються?
2. Сформулюйте визначення церковного красномовства і назвіть його основний жанр. Які моменти Біблії насамперед слід доносити до слухачів церковному ораторові (гомілету)?
3. Назвіть і охарактеризуйте основні жанри суспільно-побутового красномовства та рису, що їх об'єднує. Наведіть приклади.
ІІІ Напишіть коротку промову на одну із запропонованих тем:
"Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте приказки та прислів'я, подані далі:
Що маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово старше, ніж гроші.
І від солодких слів буває гірко.
Виберіть правильну відповідь.
1. Визначте речення, у якому присудок складений іменний.
А) Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов'їно (Д. Павличко).
Б) 3 лотоків летять діаманти, млиновеє коло шумить (Леся Українка).
В) Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей (М. Рильський).
Г) Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).
2. Назвіть речення, у якому не використано означень.
А) Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп'яв.
Б) В сірих променистих очах під густими темними бровами світилась пекуча туга.
В) Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло (Т. Шевченко).
Г) У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко).
3. У якому реченні вжито обставину часу?
А) Стоять спокійно дерева безлисті, вирізьблюючи чорні силуети на синім тлі спустошених небес (П. Филипович).
Б) Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні.
В) Маковейчик, оглянувшись, мало не скрикнув з несподіванки (О. Гончар).
Г) Володя завжди хвилювався, коли заходив у цей двір (Ю. Мушкетик).
«Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до...».
1....науково-навчального підстилю наукового стилю.
2...белетристичного підстилю художнього стилю.
3....розмовно-побутового стилю.
4...ораторського підстилю публіцистичного стилю
5 ….офіційно –ділового стилю
5. Продовжте речення:
«Лаконічність мовлення відображає...».
1....емоційність, натхненність, піднесеність мовлення.
2....багатство словникового запасу оратора.
3....нормативність мовлення оратора.
4....здатність говорити стисло, проте максимально зрозуміло.
5....діалогічну форму спілкування поряд з авторським текстом.
6. До якої форми красномовства належить текст?
Українська Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах вільного світу ми твердо стояли (і будемо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі інтересів свого народу, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх всюди і скрізь і за всяких обставин.
А в ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряковинням терору культивованої зради й витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і непогасимим, маяком віри й рішимості, джерелом душевної наснаги для мільйонів.
Цьому служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Голови Української національної ради достойного Івана Багряного при відкритті п'ятої сесії УНРади).
1.Соціально-політичної.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської.
7. До якої форми красномовства належить текст?
...Спинюся тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із словом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдечки», «отамечки» тощо, чи потрібне щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в кінематографії такими, якими вони є, а не такими, якими робить їх недорікувата мова.
Я проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке враження, що він розмовляв з дурнем. Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою, то навіть деякі ваші мовні помилки він згладить і перекладе сказане вами так, що про вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон нашого героя має бути індивідуалізований, але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 грудня 1949 р.)
1.Парламентської.
2.Академічної.
3.Соціально-побутової.
4.Судової.
5.Церковно-богословської
8. Доберіть аргументи до тези.
Діти – це майбутнє України.
9. Уведіть подані фразеологізми в речення. Доберіть тему і складіть міні – промову, використавши їх.
У поті чола
Контрольна робота №2
Історія риторики. Основи ораторського мистецтва
Варіант І.
І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1.Судове (юридичне) красномовство − це:
а) ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки;
б) ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи з позицій законодавства;
в) проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій.
2. Ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки − це:
а) юридичне (судове) красномовство;
б) академічне красномовство;
в) політичне красномовство.
3. Виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої партії (політичної сили) чи роз’яснює якусь суспільно-політичну ситуацію − це красномовство:
а) академічне;
б) юридичне;
в) політичне
4. Промова, звернена до суду, інших учасників судочинства та присутніх при розгляді кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, що містить висновки відносно тієї чи іншої справи − це промова:
а) судова;
б) лекційна;
в) політична.
5. До головних рис академічного красномовства не відноситься:
а) доказовість;
б) бездоганна логічність;
в) млявість;
г) чітка термінологія;
ґ) точність мислення.
6. Колоквіум, дискусія, диспут, усна рецензія, обговорення − це:
а) форми діалогу викладачів зі студентами;
б) слідчого і підсудного;
в) батька і сина.
7. У римській культурі риторика зображувалася у образі:
а) двох богинь Ериди;
б) богині переконання Пейто;
в) вченої жінки − богині мистецтв.
8. Утвердив принцип „риторика − майстер переконання” і розробив ряд засобів, якими оратор може, насолоджуючи душу слухача і приспавши трошки розум, вести його за собою:
а) Арістотель;
б) Горгій;
в) Сократ.
9. У нашому суспільстві цікавість до риторики прокинулася знову у:
а) XVII ст.;
б) XIX ст.;
в) з 80-х років XX ст.
10. Ф. Прокопович стверджував, що про теми звичайні, про людське життя можна говорити:
а) високим стилем;
б) середнім (поміркованим) стилем;
в) низьким стилем.
11. Метод тренування, навчання, вироблення вправності − це:
а) ітерація;
б) аналогія;
в) елокуція.
12. Ораторський твір образливого або наклепницького характеру, часто анонімний, з нападками на якусь особу, суспільний рух − це:
а) патерик;
б) похвала;
в) пасквіль.
ІІ. Дайте розгорнуту відповідь на запитання.
13. Які ознаки академічного красномовства вирізняють його з-поміж інших видів риторики?
14. Оратор і вимоги до нього.
ІІІ. Складіть власну вітальну промову на ювілей видатного вченого (письменника, спортсмена)
Варіант ІІ.
І. Завдання 1-12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильніш варіант відповіді.
1.Проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії у практиці різноманітних християнських конфесій − це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) політичне;
в) церковне.
2.Влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь важливої події у приватному житті або у певній гострій чи цікавій ситуації − це красномовство:
а) суспільно-побутове;
б) агітаційне;
в) інформаційне.
3. У суді з промовами не виступають:
а) прокурор;
б) адвокат;
в) підсудний.
4.Висвітлити громадську точку зору відносно вчиненого злочину та особи підсудного − це призначення:
а) академічної промови;
б) судової промови;
в) суспільно-побутового виступу.
5. Політичне красномовство формується на грунті:
а) дорадчої риторики;
б) епідектичної (урочистої) риторики;
в) судової риторики.
6. Виголошена на партійному з’їзді доповідь, що окреслює політичну діяльність цієї партії, є:
а) церковною доповідддю;
б) академічною доповіддю;
в) політичною доповіддю.
7. У грецькій міфології риторику уособлювала одна з дев’яти мистецьких муз донька Зевса і богині пам’яті Мнемосіни богиня:
а) Кліо;
б) Євтерпа;
в) Талія;
г) Калліопа;
ґ) Мельпомена;
д) Терпсіхора;
е) Ерато;
є) Полігімнія;
ж) Уранія.
8. Риторичне вчення виклав у двох трактатах: „Риторика” („Про мистецтво риторики”) і „Поетика”:
а) Катон;
б) Гай Веррес;
в) Арістотель.
9. Найвидатнішим ритором і найкращим українським оратором кін. XVII − поч. XVIII ст. вважають:
а) Стефана Яворського;
б) Антонія Радивиловського;
в) Феофана Прокоповича.
10. Зіткнення думок, протиріччя в поглядах з певного питання:
1. Дебати;
2. Суперечка;
3. Дискусія.
11. Один із жанрів красномовства Київської Русі, який містить розповідь про події, що розвивалися в різні часи, − це:
а) оповідання;
б) ессе;
в) повість.
12. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.
ІІ.Дайте розгорнуту відповідь на запитання (одне на вибір учня)
13. Основні постулати риторики Сократа.
14.Мовні засоби аргументів та образності
ІІІ Складіть власну вітальну промову на ювілей видатного вченого (письменника,спортсмена)
Контрольна робота №3
Основи ораторського мистецтва
І варіант
І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь.
1.До типів промов не належить:
а) промови, що читаються за конспектом;
б) промови, які готуються заздалегідь, але не вчать напам’ять;
в) промови, які готуються заздалегідь і вчать напам’ять;
г) офіційні промови;
ґ) імпровізовані промови.
2. Те, про що йдеться у промові, називається:
а) ідеєю;
б) темою;
в) проблемою.
3.Хід думки від часткового до загального − це:
а) індукція;
б) дедукція;
в) аксіологія.
4. Повторення однокорінних слів у промові судового оратора − це:
а) канцеляризм;
б) тавтологія;
в) плеоназм.
5. Модель побудови виступу з певних складових частин, найпростішими з яких є вступ, виклад, висновки − це:
а) зміст промови;
б) структура ораторського твору;
в) стиль промови.
6. Зіставлення одного предмета з іншим у промові на основі їх спільної ознаки − це:
а) епітет;
б) порівняння;
в) метафора.
7. Продовжте речення: «Основні думки виступу потрібно повторювати...».
1...завжди тими самими словами.
2...щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення.
3...пропонуючи слухачам їх записати.
4...пропонуючи слухачам повторити їх хором.
5...тільки один раз.
8. Продовжте речення «Образність мовлення оратора – це…»
6....уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів.
7....здатність розглядати конкретні факти й явища, даючи їм чіткі наукові й політичні оцінки.
8....наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати почуттями — бачити, чути тощо.
9....логічна переконливість сказаного.
10...насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами
9. Продовжте речення: «Лаконічність мовлення відображає...».
6....емоційність, натхненність, піднесеність мовлення.
7....багатство словникового запасу оратора.
8....нормативність мовлення оратора.
9....здатність говорити стисло, проте максимально зрозуміло.
5....діалогічну форму спілкування поряд з авторським текстом
10. До якої форми красномовства належить текст?
Українська Національна Рада волею тих, що її задумали, призначена на цю службу нашому народові, є носієм великої ідеї свободи і незалежності у всій її величі й чистоті. Тому в умовах вільного світу ми твердо стояли (і будемо твердо стояти у найтяжчих умовах) на сторожі інтересів свого народу, як речники його самостійницьких прагнень, обстоюючи їх всюди і скрізь і за всяких обставин.
А в ситуації темряви, що нависла над нашою Батьківщиною, над мряко-винням терору культивованої зради й витворюваної тяжкої депресії, наше призначення — бути маяком яскравим і непогасимим, маяком віри й ріше-ності, джерелом душевної наснаги для мільйонів.
Цьому служінню призначена Українська Національна Рада (Промова Голови Української національної ради достойного Івана Багряного при відкритті п'ятої сесії УНРади).
6.Соціально-політичної.
7.Академічної.
8.Соціально-побутової.
9.Судової.
10.Церковно-богословської.
ІІ. Дайте відповідь на запитання (два на вибір)
1. Дайте стисле визначення політичного красномовства. Що таке ангажованість політичного оратора і як вона пов'язана з ідейністю його промови?
2. Що визначає тему церковної проповіді? Назвіть різновиди проповіді та охарактеризуйте її типову структуру.
3. Дайте формулу суспільно-побутового красномовства. Яку роль відіграють у ньому імпровізація, емоція, гумор тощо?
ІІІ Напишіть коротку промову на одну із запропонованих тем:
"Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте приказки та прислів'я, подані далі:
Що маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово старше, ніж гроші.
І від солодких слів буває гірко.
Контрольна робота №3
Основи ораторського мистецтва
ІІ варіант
І. Завдання 1-6 мають по три – п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь.
1.Процес підготовки промови не включає:
а) вибір теми;
б) складання плану;
в) її проспівування;
г) збирання матеріалу;
ґ) запис промови;
д) розмітка тексту знаками партитури;
е) тренування.
2.План промови не може бути:
а) простий;
б) складний;
в) художній.
3. Висновок, що базується на схожості суттєвих ознак явища − це:
а) інформація;
б) аналогія;
в) композиція.
4. Неочікуване судження, висновок, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою чи з логікою попереднього тексту − це:
а) парадокс;
б) каламбур;
в) антитеза.
5. Сполучення уламків стійких словосполучень у новий неправильний зворот (наприклад: справив великий вплив) − це:
а) калькологія;
б) неологізм;
в) вульгаризми.
6.До трьох основних типів композиційної побудови тексту промови не належить:
а) лінійний;
б) спіральний;
в) прямокутний;
г) кільцевий.
7. Продовжте речення: «Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до...».
1....науково-навчального підстилю наукового стилю....
2…. белетристичного підстилю художнього стилю.
3...розмовно-побутового стилю.
4...ораторського підстилю публіцистичного стилю
5…Офіційно – ділового стилю
8. Продовжте речення: «План виступу — це...».
5....повний письмовий виклад змісту виступу.
6....слова та звороти, що означають поняття та явища певної галузі знання.
7....послідовність і взаємозв'язок тематичних частин виступу, зафіксованих у вигляді переліку ключових питань або суджень.
8....узагальнювальні думки, які мають лаконічну, відточену мовну форму.
9....висновкові положення.
9. Продовжте речення: «Ясність мовлення оратора — це...».
6....насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами.
7....смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні.
8....уміння оратора спонукати слухачів до творчої діяльності.
9....мелодійність, плавність, інтонаційна виразність.
10....приховане глузування, засноване на називанні протилежних ознак.
10. До якої форми красномовства належить текст?
...Спинюся тепер на слові в сценарії. Що сценарист повинен робити із словом в ім'я життєвої правди? Чи мусить він залізати в шкуру недорікуватої людини і, зображуючи її, чревовіщати звідтіля такими словами, як «осьдечки», «отамечки» тощо, чи потрібне щось інше? Так, потрібне інше.
Якщо сценарист візьме на себе роль культурного перекладача, тоді він покаже робітника і селянина в кінематографії такими, якими вони є, а не такими, якими робить їх недорікувата мова.
Я проілюструю вам свою думку одним прикладом. Уявіть собі, що ви не знаєте болгарської мови і розмовляєте з болгарином, а перекладач у вас людина некультурна і нерозумна. Тоді у болгарина залишиться таке враження, що він розмовляв з дурнем. Навпаки, якщо перекладач культурний, з дуже багатим лексиконом, багатий думкою, то навіть деякі ваші мовні помилки він згладить і перекладе сказане вами так, що про вас залишиться гарне враження.
Отже, я вважаючою лексикон нашого героя має бути індивідуалізований, але ні в якому разі не натуралістичний (О. Довженко. Лекція 13 грудня 1949 р.)
5.Парламентської.
6.Академічної.
7.Соціально-побутової.
8.Судової.
9.Церковно-богословської.
ІІ Дайте відповідь на запитання (два на вибір)
1. Назвіть основні жанри політичного красномовства. Охарактеризуйте кожен з них. Які засоби масового тиражування політичної промови сьогодні використовуються?
2. Сформулюйте визначення церковного красномовства і назвіть його основний жанр. Які моменти Біблії насамперед слід доносити до слухачів церковному ораторові (гомілету)?
3. Назвіть і охарактеризуйте основні жанри суспільно-побутового красномовства та рису, що їх об'єднує. Наведіть приклади.
ІІІ Напишіть коротку промову на одну із запропонованих тем:
"Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати" (М.Рильський).
"Чудова думка втрачає всю свою цінність, якщо вона погано висловлена" (Вольтер).
"Скажи будь-що, щоб я тебе побачив" (Сократ).
"О слів жорстока і солодка влада!" (Б. Олійник).
"Мрію я словами відмикати людське серце..." (А. Забашта).
При цьому використовуйте приказки та прислів'я, подані далі:
Що маєш казати — наперед обміркуй.
Краще мовчати, ніж брехати.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Шабля ранить тіло, а слово — душу.
Слово старше, ніж гроші.
І від солодких слів буває гірко.
Головні та другорядні члени
1. Визначте речення, у якому присудок складений іменний.
А) Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов'їно (Д. Павличко).
Б) 3 лотоків летять діаманти, млиновеє коло шумить (Леся Українка).
В) Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей (М. Рильський).
Г) Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).
2. Назвіть речення, у якому не використано означень.
А) Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп'яв.
Б) В сірих променистих очах під густими темними бровами світилась пекуча туга.
В) Не гріє сонце на чужині, а дома надто вже пекло (Т. Шевченко).
Г) У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко).
3. У якому реченні вжито обставину часу?
А) Стоять спокійно дерева безлисті, вирізьблюючи чорні силуети на синім тлі спустошених небес (П. Филипович).
Б) Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні.
В) Маковейчик, оглянувшись, мало не скрикнув з несподіванки (О. Гончар).
Г) Володя завжди хвилювався, коли заходив у цей двір (Ю. Мушкетик).
4. У якому реченні вжито прямий додаток?
А) Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась вогнем блискавиці...
Б) Як же вірять в весну ці обмерзлі гілки на деревах (В. Сосюра).
В) Везе Марко Катерині сукна дорогого, а батькові шитий пояс шовку червоного, а наймичці на очіпок парчі золотої і червону добру хустку з білою габою(Т. Шевченко).
Г) Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом (А. Малишко).
Д) Ударить грім з високого неба, із-за сизої хмари (І. Цюпа).
5. Виділіть речення, у якому вжито прикладку.
А) Наближався південь, червневий південь, повний спеки й світла (М.Коцюбинський).
Б) Курсант міг би бути і механіком-водієм, і кулеметником-радистом (П. Автомонов).
В) Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов'яним небом.
Г) Невеликі гострі й розумні очі ховаються під низько насупленими білими бровами.
6. У якому реченні вжито однорідні присудки?
А) Радист спробував зв'язатися з крейсером (О. Гончар).
Б) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар).
В) Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (П. Дорошко).
Г) На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).
Д) Пробіжить у свинцевій тучі блискавка (І. Цюпа).
7. Виділіть речення зі складеним дієслівним присудком.
А) День ще розкошував на зелених луках острова, а тут, у затінку дерев, уже лягли вечорові тіні (І. Цюпа).
Б) І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).
В) Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха (О. Гончар).
Г) Снаряди почали вже падати в річку (О. Довженко).
Д) Над умлілою від сонця землею прокотиться небесний гул (І. Цюпа).
Завдання 8 — 9 мають по сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ. Виберіть правильні відповіді.
8. Виділіть речення зі складеним іменним присудком
А) Дівчина, як видно, соромиться розповідати йому правду (Ю. Збанацький).
Б) А у тую неділеньку рано синє море чудово так грає (Леся Українка).
В) Ой високо сонце сходить, низенько заходить (Т. Шевченко).
Г) Чорні жилаві руки були наче з заліза (М. Коцюбинський).
Д) Ївга, як здоровіша, була за міхоношу (Панас Мирний).
Е) Після полудня спека почала спадати (Панас Мирний).
Є) Горизонт починав мене вабити непереможно (Леся Українка).
А) Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась вогнем блискавиці...
Б) Як же вірять в весну ці обмерзлі гілки на деревах (В. Сосюра).
В) Везе Марко Катерині сукна дорогого, а батькові шитий пояс шовку червоного, а наймичці на очіпок парчі золотої і червону добру хустку з білою габою(Т. Шевченко).
Г) Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом (А. Малишко).
Д) Ударить грім з високого неба, із-за сизої хмари (І. Цюпа).
5. Виділіть речення, у якому вжито прикладку.
А) Наближався південь, червневий південь, повний спеки й світла (М.Коцюбинський).
Б) Курсант міг би бути і механіком-водієм, і кулеметником-радистом (П. Автомонов).
В) Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олов'яним небом.
Г) Невеликі гострі й розумні очі ховаються під низько насупленими білими бровами.
6. У якому реченні вжито однорідні присудки?
А) Радист спробував зв'язатися з крейсером (О. Гончар).
Б) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар).
В) Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (П. Дорошко).
Г) На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).
Д) Пробіжить у свинцевій тучі блискавка (І. Цюпа).
7. Виділіть речення зі складеним дієслівним присудком.
А) День ще розкошував на зелених луках острова, а тут, у затінку дерев, уже лягли вечорові тіні (І. Цюпа).
Б) І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа).
В) Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха (О. Гончар).
Г) Снаряди почали вже падати в річку (О. Довженко).
Д) Над умлілою від сонця землею прокотиться небесний гул (І. Цюпа).
Завдання 8 — 9 мають по сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ. Виберіть правильні відповіді.
8. Виділіть речення зі складеним іменним присудком
А) Дівчина, як видно, соромиться розповідати йому правду (Ю. Збанацький).
Б) А у тую неділеньку рано синє море чудово так грає (Леся Українка).
В) Ой високо сонце сходить, низенько заходить (Т. Шевченко).
Г) Чорні жилаві руки були наче з заліза (М. Коцюбинський).
Д) Ївга, як здоровіша, була за міхоношу (Панас Мирний).
Е) Після полудня спека почала спадати (Панас Мирний).
Є) Горизонт починав мене вабити непереможно (Леся Українка).
9. Позначте речення з неузгодженими означеннями.
А) Національний одяг є естетичної базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива (О. Воропай).
Б) Словом можна створити красу душі (В. Сухомлинський).
В) Лагідний наспів матері засівав душу любов'ю до людей (В. Скуратівський).
Г) Ніколи не минеться мода на хустки (3 календаря).
Д) Дівчата шукали польові квіти й прикрашали обжинковий сніп (М. Крищук).
Е) Одягатися зі смаком було особливою принадою українських дівчат.
Є) Кожна юнка намагалася оздобити той чи інший виріб гарною вишивкою.
10. Установіть відповідність.
1. Поволі йдемо з мамою до хати. А) речення з прямим додатком
2. Вона мене міцно трима. Б) речення з обставиною місця
3. Година для праці настала. В) речення з прикладкою
4. Сиділо дві дівчини-красуні. Г) речення з неузгодженим означенням
Д) речення з обставиною мети
11. Установіть відповідність.
1. Розкинулись луки (І. Цюпа).
2. Поезія - рідна сестра моя (Л. Костенко).
3.Він гарно вмів оповідати (М. Рильський).
4. …Дивлюся, світає, край неба палає
А) речення зі складеним дієслівним присудком;
Б) складне речення;
В) речення зіскладеним іменним присудком;
Г) речення з простим присудком;
Д) ускладнене речення.
12. Прочитайте текст, виконайте подане після нього завдання.
А) Позначте речення зі складеними іменними присудками.
Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА.
1. Виділіть речення зі звертанням.
А) Вечірнє сонце, дякую за день! (Л. Костенко).
Б) Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниці (Т.Шевченко).
В) Софія, як любовно називають собор кияни, – найстаріший пам'ятник, золота окраса Києва (І. Цюпа).
Г) А що, знайшли якого майстра, щоб наладив нам дзиґарі на вежі? (І.Кочерга).
2. Виділіть речення із поширеним звертанням.
А) Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали (Т.Шевченко).
Б) Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т.Шевченко).
В) Спи, синочку, спи, дитя! (М. Рильський).
Г) Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А Малишко).
3. Визначте речення з непоширеним звертанням.
А) Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!.. (О. Олесь).
Б) Україно моя, Україно, я для тебе на світ живу (Д. Павличко).
В) Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну.
Г) З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка).
4. Чому вставні слова не бувають членами речення?
А) Тому, що вони виражені прислівниками;
Б) Тому, що вони граматично не пов'язані з іншими членами речення;
В) Тому, що вони виділяються комами;
Г) Тому, що вони вказують на порядок думок, на зв'язок між ними.
5. Виділіть речення з відокремленим додатком.
А) Орися якийсь час дивилася услід йому, вражена й збентежена (М. Івченко).
Б) У лісі, крім дубів та ясенів, росло багато ще й беріз (В. Ващенко).
В) У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої ростуть
три могутні дуби (Т. Шевченко).
Г) Він застав у хаті Софію, першу сестру Мотрину, ще не стару, балакучу жінку.
Завдання 6 — 7 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь.
6. Виділіть речення, у якому після вигука слід поставити кому.
А) О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? (Т.Шевченко).
Б) О земле, велетнів роди (П. Тичина).
В) Ой зозуля, зозеленько, нащо ти кувала! (Т.Шевченко).
Г) Ох пісне, чому, як той птах не летиш? (М. Рильський).
Д) Ой ти вітре, буйний вітре, вієш-повіваєш (Т.Шевченко).
7. Визначте рядок, у якому всі слова — іменники в кличному відмінку.
А) сестрицю, Інно, чайко, дядьку, хлопче;
Б) королево, село, коромисло, Славо, Мирославу;
В) Андрію, женче, козаче, їжаче, жінко, учителю;
Г) поле, Ілле, поезіє, друже, куме, весна;
Д) Сергію, Марино, калина, жуче, осене.
8. Виділіть речення з відокремленим неузгодженим означенням.
А) Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
Б) Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в'юни допливали мало не до ніг Марка (А. Колісниченко).
В) Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо піни.
Г) Яків, з розстебнутим коміром сорочки, лежав на траві й дивився в небо.
Д) За берестом лежала далі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки.
9. Укажіть речення з відокремленою обставиною.
А) Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).
Б) Синоніми, тобто слова близькі за значенням, використовують не лише в художніх творів (З підручника).
В) Смородина, залежно від ґрунту та природних умов, може давати добрі врожаї
протягом багатьох років (3 газети).
Г) Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону...
Д) Дедалі попадались уже сосни, старі, руді, кострубаті (М. Коцюбинський).
Завдання 10– 11 має сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ.
Виберіть правильні відповіді.
10. Виділіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки пропущено).
А) Зеленійся рідне поле українська ниво! Підоймися, колосися, достигай щасливо!
Б) Гей брати в кого серце чистеє, руки сильнії, думка чесная, – прокидайтесь!
В) О земле рідна я тим щасливий, що спів про тебе в житті несу (Г. Печенівський).
Г) Повій, вітре, на Вкраїну (С. Руданський).
Д) Мій Києве нема таких туманів, які б не розійшлися над тобою (М. Рильський).
Е) Відкривай гарячі груди Мати-земле (М. Рильський).
Є) Спи дитятко сном міцним. (М. Рильський).
11. Виділіть речення з відокремленими означеннями (розділові знаки пропущено):
А) Дід не кидав упіймати водяного розбійника, та одного разу він повернувся з річки сполотнілий з переляку (О. Донченко).
Б) На лісовій галявині стояла крита очеретом хата (О. Донченко).
В) Це був величезний старий орел злинялий од сонця й негоди (О. Донченко).
Г) Біля хатини прихилився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик.
Д) Трави густі, пахучі шелестять під ногами (О. Копиленко).
Е) Настав довгожданий ранок теплий, прозорий, щедро обсипаний позолотою сонця.
Є) Розгойдане море вже брудне й темне наскакувало на берег і покривало скелі.
Завдання 12 має на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ.
Б) складне речення;
В) речення зіскладеним іменним присудком;
Г) речення з простим присудком;
Д) ускладнене речення.
12. Прочитайте текст, виконайте подане після нього завдання.
Текст 17
(1) Жив у цім селі чоловік Назар, на прізвище Журба. (2) Він і справді був завжди зажурений, невеселий - усе щось думав, похиливши голову. (3) Назар був чесний селянин, пізно лягав та рано вставав, біля землі клопотався, милувався нею, наче наречену, любив її. (4) Та не тільки земельку любив він, любив і річку, яка всміхалася йому кожного ранку прохолодною водичкою (Л. Павленко).А) Позначте речення зі складеними іменними присудками.
Звертання. Вставні слова.
Речення з відокремленими членами
1. Виділіть речення зі звертанням.
А) Вечірнє сонце, дякую за день! (Л. Костенко).
Б) Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниці (Т.Шевченко).
В) Софія, як любовно називають собор кияни, – найстаріший пам'ятник, золота окраса Києва (І. Цюпа).
Г) А що, знайшли якого майстра, щоб наладив нам дзиґарі на вежі? (І.Кочерга).
2. Виділіть речення із поширеним звертанням.
А) Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали (Т.Шевченко).
Б) Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т.Шевченко).
В) Спи, синочку, спи, дитя! (М. Рильський).
Г) Запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим (А Малишко).
3. Визначте речення з непоширеним звертанням.
А) Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!.. (О. Олесь).
Б) Україно моя, Україно, я для тебе на світ живу (Д. Павличко).
В) Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну.
Г) З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка).
4. Чому вставні слова не бувають членами речення?
А) Тому, що вони виражені прислівниками;
Б) Тому, що вони граматично не пов'язані з іншими членами речення;
В) Тому, що вони виділяються комами;
Г) Тому, що вони вказують на порядок думок, на зв'язок між ними.
5. Виділіть речення з відокремленим додатком.
А) Орися якийсь час дивилася услід йому, вражена й збентежена (М. Івченко).
Б) У лісі, крім дубів та ясенів, росло багато ще й беріз (В. Ващенко).
В) У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої ростуть
три могутні дуби (Т. Шевченко).
Г) Він застав у хаті Софію, першу сестру Мотрину, ще не стару, балакучу жінку.
Завдання 6 — 7 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь.
6. Виділіть речення, у якому після вигука слід поставити кому.
А) О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? (Т.Шевченко).
Б) О земле, велетнів роди (П. Тичина).
В) Ой зозуля, зозеленько, нащо ти кувала! (Т.Шевченко).
Г) Ох пісне, чому, як той птах не летиш? (М. Рильський).
Д) Ой ти вітре, буйний вітре, вієш-повіваєш (Т.Шевченко).
7. Визначте рядок, у якому всі слова — іменники в кличному відмінку.
А) сестрицю, Інно, чайко, дядьку, хлопче;
Б) королево, село, коромисло, Славо, Мирославу;
В) Андрію, женче, козаче, їжаче, жінко, учителю;
Г) поле, Ілле, поезіє, друже, куме, весна;
Д) Сергію, Марино, калина, жуче, осене.
8. Виділіть речення з відокремленим неузгодженим означенням.
А) Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
Б) Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в'юни допливали мало не до ніг Марка (А. Колісниченко).
В) Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо піни.
Г) Яків, з розстебнутим коміром сорочки, лежав на траві й дивився в небо.
Д) За берестом лежала далі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки.
9. Укажіть речення з відокремленою обставиною.
А) Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).
Б) Синоніми, тобто слова близькі за значенням, використовують не лише в художніх творів (З підручника).
В) Смородина, залежно від ґрунту та природних умов, може давати добрі врожаї
протягом багатьох років (3 газети).
Г) Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону...
Д) Дедалі попадались уже сосни, старі, руді, кострубаті (М. Коцюбинський).
Завдання 10– 11 має сім варіантів відповідей, із яких КІЛЬКА ПРАВИЛЬНИХ.
Виберіть правильні відповіді.
10. Виділіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки пропущено).
А) Зеленійся рідне поле українська ниво! Підоймися, колосися, достигай щасливо!
Б) Гей брати в кого серце чистеє, руки сильнії, думка чесная, – прокидайтесь!
В) О земле рідна я тим щасливий, що спів про тебе в житті несу (Г. Печенівський).
Г) Повій, вітре, на Вкраїну (С. Руданський).
Д) Мій Києве нема таких туманів, які б не розійшлися над тобою (М. Рильський).
Е) Відкривай гарячі груди Мати-земле (М. Рильський).
Є) Спи дитятко сном міцним. (М. Рильський).
11. Виділіть речення з відокремленими означеннями (розділові знаки пропущено):
А) Дід не кидав упіймати водяного розбійника, та одного разу він повернувся з річки сполотнілий з переляку (О. Донченко).
Б) На лісовій галявині стояла крита очеретом хата (О. Донченко).
В) Це був величезний старий орел злинялий од сонця й негоди (О. Донченко).
Г) Біля хатини прихилився зроблений із хворосту й обмазаний глиною сарайчик.
Д) Трави густі, пахучі шелестять під ногами (О. Копиленко).
Е) Настав довгожданий ранок теплий, прозорий, щедро обсипаний позолотою сонця.
Є) Розгойдане море вже брудне й темне наскакувало на берег і покривало скелі.
Завдання 12 має на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ.
12. Установіть відповідність.
1. Це буде мій твір, кращий за
попередні.
2. Ніна почула нарешті голос,
невиразний і далекий.
3. Заквітчана квітами, дівчина не
схожа на селянку.
4. Хлопець цей, Тимко, був
схвильований.
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Літературні диктанти (11 клас)
МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ. «Я (РОМАНТИКА)»
Бліц-диктант за змістом твору
1.Яку присвяту має твір?
2.Від чийого імені ведеться розповідь?
3.Де засідає «чорний трибунал комуни»?
4.Кого нагадує дегенерат ліричному героєві?
5.Перед ким із героїв твору «проноситься темна історія цивілізацій, і бредуть народи, і віки...»?
6.Якою травою пахне у дворі, де живе мати ліричного героя?
7.Що ховає ліричний герой «у глухому закутку, на краю города... від гільйотини»?
8.Хто з героїв твору проситься на фронт?
9.Кого побачив ліричний герой у натовпі черниць?
10.Хто запропонував ліричному героєві випустити його матір?
11.Кого називає ліричний герой сторожем його душі?
12.Який образ постає перед читачем на початку та в кінці новели?
Літературний диктант «Упізнай героя»
1.«...розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб».
2.«...низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс».
3.так: не ім 'я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а зовсім незрозумілий, зовсім химерний, як хетейський ієрогліф, хвостик».
4.«...із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця...».
5.«Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя у свої... долоні й схиляє свою голову на мої плечі».
6.«главковерх чорного трибуналу комуни, виконував свої обов'язки перед революцією».
7.«...сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора... Нервово переходить із місця на місце й усе поривається щось сказати».
8.«...знову до болю хотілося впасти на коліна й молитовно дивитися на волохатий силует чорного трибуналу комуни».
9.«...цей наївний комунар остаточно нічого не розуміє. Він буквально не знає, нащо ця безглузда звіряча жорстокість».
10.«...спокійно сидить на канапі й п'є вино. Він мовчки стежить за моїми наказами й зрідка іронічно поглядає на портрет князя».
11.«Так, це був вірний пес революції. Він стоятиме на чатах і не під таким вогнем!».
12.«Тоді я беру її милу голову з нальотом сріблястої сивини й тихо кладу на свої груди».
В.Підмогильний «Місто»
Варіант І
1. Скільки років Степанові Радченку?
2. Де поселився Степан, коли приїхав до Києва?
3. За що похвалив Степана Андрій Венедович?
4. Яку тему твору на іспиті обрав Степан?
5. Чому Степан не поїхав разом із Надійкою до села після вступних екзаменів?
6. Яким іменем підписався Степан під своїм першим оповіданням?
7. Де познайомився Степан із Зоською?
8. Хто з героїв твору збирався мандрувати пішки Україною, «як відомий українофіл Сковорода»?
9. Які танці розучував Степан із Зоською?
11. Куди після одержання диплома вирушає Левко?
12. Хто «любив книжки, як може їх любити той, хто з них почерпнув не тільки перше знання про світ, а й захоплення ним»?
13. Хто автор збірки поезій «Місто і місяць»?
В.Підмогильний «Місто»
Варіант II
1. Чи знав Степан Радченко латинську мову?
2. У який технікум вступила Надійка?
3. Як називалося перше оповідання Степана Радченка?'
4. Кому приніс своє перше оповідання Степан Радченко?
5. Хто прозвав Степана Радченка Стефочкою?
6. Чи закінчив Степан інститут?
7.Про кого з героїв роману автор пише: «Він був єдиний, але у двох іпостасях, з яких кожна мала свої окремі функції ща завдання»?
8.Із ким одружився Борис Задорожній?
9.Яким промовистим епізодом закінчується перша частина роману?
10.Про кого з героїв автор пише: «Він дичавів у своїй кімнаті, хоч і підносився щодня на вищий щабель культури»?
11. Хто з героїв роману не визнає кіно мистецтвом?
12. Про кого з героїв твору автор пише: «Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними — чорного: волосся, очі, сукня й лаковані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи...»?
В.Підмогильний «Місто»
Літературний диктант «Упізнай героя»
Варіант І
1.«...він був підпасичем-приймаком, потім просто хлопцем, далі повстанцем і наприкінці секретарем сільбюро Спілки робземлісу».
2.«Він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би колись ідеальний панотець, а тепер — зразковий агроном».
3.«На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м'які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад...».
4.«Цей юнак... був лагідний на вдачу, мрійливий, спокійний, мав тихий голос і якусь глибоку сердечну усмішку. У його мові й постаті вчувалась довершена рівновага людини, що своїм життям задоволена й легко несе на плечах свою долю».
5.«...почала говорити, немов сама собі міркувала, висловлюючи свої думки так, як вони плелись у її голові, з усіма перепусками й скоками. Вона шукає посаду, ходить на біржу і в профспілку».
6.«Це була вона, тільки страшенно змінена, майже спотворена... навіть голос її якось інакше бринів, — якось прикро, певно, погордо».
7.«Та жінка мала спокійне, майже нерухоме довгасте обличчя, що в прямокутній рамці гладенького стриженого волосся з рівним пасмом над очима нагадувало щось старовинне, витончене й застигле...».
8.«Признаюсь щиро, я не розумію, навіщо ці угруповання існують. Мені тлумачать, а я не розумію. Дня мене їхнє існування лишається незбагненною й сумною загадкою. Якщо це милиці для кривих письменників, то ноги ж, здається, у нас цілі».
9.«...сильно змінився за рік по скінченні інституту не тільки одежею, а й поводженням та тоном голосу, і той перший вигук, що зійшов йому на вуста в привітанні, був тільки відгомоном студентських часів. А далі в мові його почувалась зверхність людини ділової, що не звикла слів своїх марнувати й свідома ціни їх».
10.«У мене було два брати й дві сестри. Вони померли. Хто може сказати, чому саме я лишилась жива? Чудно, правда? Ми жили тут. Це будинок мій. Багаті ми не були».
11.«Ніколи ще не читав він так жадібно й не пізнавав такого глибокого з читаним злиття. У книжці, для нього не новій, він знайшов нове, п 'яне зачарування величчю творчості, могутністю її різця й гущиною стопленої з її пориву фарби».
12.«Я... скучив за Києвом. Стояв коло шибки у вагоні й дивився — він широко лежить, як величезний краб. І будинки здаються картонними на горбах. Великий, чарівний!».
В.Підмогильний «Місто»
Літературний диктант «Упізнай героя»
Варіант ІІ
1.«Сам з діда-прадіда селюк, він чудово вмів би допомогти селянинові чи то казанню, чи науковими порадами. Учився він дуже акуратно, ходив завсігди в чумарці й над усе любив полювання».
2.«Вона була щира й беззахисна, трохи романтична й терпляча до лиха, як і всі вбогі дівчата, що не почувають у собі ні справжнього пориву, ні твердої сили».
3.«Вона посміхнулась йому, але в тій посмішці була туга, яку веде за собою любов, що гасить дівчині очі й кладе їй на руки непереможну втому. Її серце вже розкрилось, як сім'я в пухкій землі...».
4.«..мусив стати письменником. Нічого ні страшного, ні незвичайного він не почував у цьому жаданні. Він зріднився з ним за кілька годин так, ніби викохував роки, а у хвилюванні своєму вбачав ознаку хисту, прояв натхнення до творчості».
5.«У мене багато книжок. Я люблю купувати їх і читати теж. А знаєте, єсть такі, що купують і не читають. Купують і ставлять на полицю. Смішно, правда?».
6.«Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, у плескуватому капелюшкові... Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком».
7.«Він. уперся долонями в підборіддя й хвилинку дивився мовчки перед себе на повну залу, що тремтіла від рухів та голосів. Його худе, давно не голене обличчя поросло куцим чорним волоссям і здавалося без міри стомленим».
8.«Щось інертне, без краю байдуже було в її рисах, і тільки коли очі на нього підводила, він знову відчував ту, що з ним танцювала».
9.«Він надто добре знав, що радою на деяку скруту є праця, те найвище, до чого людина здібна, і радість праці відчував цілком, віддаватися їй умів до самозабуття».
10.«Тоді... повчально розтлумачив йому, що література, звісно, річ гарна, але непевна, що в житті треба мати сталий заробіток, якийсь фах і провадити корисну працю».
11.«Хлопець ішов не поспішаючи, визивно піднісши голову на знак вищості, якої свідомість чіпко йому в голову вкорінилась, надаючи блиску та спокійної розважливості рухам. Самий процес цієї гордої ходи, почуття бездоганної праці кожного коліщатка своєї складної машини давали йому таке п 'янюче задоволення, що він не думав навіть за те, куди саме ведуть його ноги».
12.«Ти підеш... Я згодна... Я знала... Перед тобою ще все. Лишися тільки до осені... Восени ти підеш... Падатиме лист. Будуть тихі вечори... Тоді ти підеш... Хай це буде маленька жертва — перед тобою ж усе... Життя, щастя, молодість!..».
Ю.Яновський «Вершники» (Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)
Варіант І
1.У якій новелі є образ «блакитних веж»?
2.Хто очолював «купу кінного козацтва» отамана Симона Петлюри?
3.До якого міста пробивався кінний загін інтернаціонального полку на чолі з Іваном Половцем?
4.Кому з героїв твору належать слова: «Одного роду, та не одного з тобою класу»!
5.Хто привіз Мусію Половцю в подарунок бінокль?
6.Кого Данилко покинув удома, ідучи в степ?
7.З якого тіста був спечений жайворонок у Данилка?
8.Яку пісню співав прадід Данило?
9.Коли Данилко вперше відчув себе самотнім?
10.Про кого Чубенко говорить: «...я плачу за героєм революції, що визволив мене з французької плавучої тюрми»!
11.Якого роду була Половчиха?
12.Хто з братів Половців «працює на заводі й робить революцію»?
Ю.Яновський «Вершники»
(Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)
Варіант ІІ
1.Назвіть місцевість, де зійшлися в бою брати Половці.
2.Хто командував загоном Добровольчої армії Антона Денікіна?
3.Кому з героїв твору належать слова: «...рід розпадається, а клас стоїть»!
4.Яку батьківську заповідь порушили брати Половці?
5.Що спричинило трагедію братовбивства?
6.Де найбільше любив гуляти Данилко?
7.Хто здавався Данилкові «господарем степових звичаїв»!
8.З якого села походив рід Данилка?
9.Чому Половчиха стояла на березі, а «її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей»!
10.Де пройшло дівування Половчихи?
11.Скільки дітей було в родині Половців?
12.Хто із синів Половців був «артист і грав з греками в „Просвіті" та читав книжки»
Ю.Яновський «Вершники»
(Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)
Варіант І
1.У якій новелі є образ «блакитних веж»?
2.Хто очолював «купу кінного козацтва» отамана Симона Петлюри?
3.До якого міста пробивався кінний загін інтернаціонального полку на чолі з Іваном Половцем?
4.Кому з героїв твору належать слова: «Одного роду, та не одного з тобою класу»!
5.Хто привіз Мусію Половцю в подарунок бінокль?
6.Кого Данилко покинув удома, ідучи в степ?
7.З якого тіста був спечений жайворонок у Данилка?
8.Яку пісню співав прадід Данило?
9.Коли Данилко вперше відчув себе самотнім?
10.Про кого Чубенко говорить: «...я плачу за героєм революції, що визволив мене з французької плавучої тюрми»!
11.Якого роду була Половчиха?
12.Хто з братів Половців «працює на заводі й робить революцію»?
Ю.Яновський «Вершники»
(Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі», «Дитинство»)
Варіант ІІІ
1.Назвіть місцевість, де зійшлися в бою брати Половці.
2.Хто командував загоном Добровольчої армії Антона Денікіна?
3.Кому з героїв твору належать слова: «...рід розпадається, а клас стоїть»!
4.Яку батьківську заповідь порушили брати Половці?
5.Що спричинило трагедію братовбивства?
6.Де найбільше любив гуляти Данилко?
7.Хто здавався Данилкові «господарем степових звичаїв»!
8.З якого села походив рід Данилка?
9.Чому Половчиха стояла на березі, а «її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей»!
10.Де пройшло дівування Половчихи?
11.Скільки дітей було в родині Половців?
12.Хто із синів Половців був «артист і грав з греками в „Просвіті" та читав книжки»
М.Хвильовий «Я Романтика»
Відповіді
1.«Цвітові яблуні».
2. Від імені ліричного героя «Я».
3. У палаці розстріляного шляхтича.
4. Каторжника.
5. Перед ліричним героєм.
6. М'ятою.
7. «Один кінець своєї душі».
8. Комунар Андрюша.
9. Матір.
10. Комунар Андрюша.
11. Дегенерата.
12. Образ загірної комуни
Відповіді «Упізнай літературного героя»
Відповіді
1. Доктор Тагабат.
2. Дегенерат, вірний вартовий на чатах.
3. Андрюша.
4. Доктор Тагабат.
5. Мати.
6. Ліричний герой.
7. Андрюша.
8. Ліричний герой.
9. Андрюша.
10. Доктор Тагабат.
11. Дегенерат, вірний вартовий на чатах.
12. Ліричний герой.
В.Підмогильний «Місто»
Відповіді
Варіант І
1. 25 років.
2. У Гнідих, у столярні.
3. За намір учитися.
4. «Змичка міста і села».
5. Залишився клопотатися про стипендію.
6. Стефан.
7. Під час антракту на концерті симфонічних оркестрів у оперному театрі.
8. Поет Вигорський.
9. Вальс, фокстрот.
10. На Херсонщину.
11. Степан Радченко.
12. Поет Вигорський.
Варіант ІІ
1. Ні.
2. Механічний.
3. «Бритва».
4. Критику, професору Михайлові Демидо- вичу Світозарову.
5. Борис Задорожній.
6. Ні.
7. Про Степана Радченка.
8. Із Надійкою.
9. Спаленням своїх особистих речей, привезених із села.
10. Про Степана Радченка.
11. Поет Вигорський.
12. Про Риту.
«Упізнай літературного героя»
Відповіді
Варіант І
1. Степан Радченко.
2. Левко.
3. Степан Радченко.
4. Максим Гнідий.
5. Зоська.
6. Надія Семенівна (Надійка).
7. Рита.
8. Поет Вигорський.
9. Борис Задорожній.
10. Тамара Василівна.
11. Степан Радченко.
12. Поет Вигорський.
Варіант П
1. Левко.
2. Ганнуся, училася на курсах крою та шиття.
3. Надія Семенівна (Надійка).
4. Степан Радченко.
5. Максим Гнідий.
6. Зоська.
7. Поет Вигорський.
8. Рита.
9.. Степан Радченко.
10. Борис Задорожній.
11. Степан Радченко.
12.Тамара Василівна
Ю.Яновський «Вершники»
Відповіді
Варіант І
1. «Подвійне КОЛО».
2. Оверко Половець. ,.
3. До Києва.
4. Комісарові Герту.
5. Син Андрій.
6. ЯЧНОГО.
7. Коли помер прадід Данило.
8. Про Мусія Половця.
9. «Доброго рибальського роду».
10. Іван Половець.
Варіант ІІ
1. Степ під КомпаніїВкою.
2. Андрій Половець.
3. Іванові Половцю.
4. «Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду».
5. Громадянська війна.
6. У степу.
7. Прадід Данило.
8. Із Турбаїв.
9. Половчиха виглядала шаланду чоловіка,
10. В Очакові.
11. П'ятеро синів.
12. Оверко.
«Упізнай літературного героя»
Відповіді
Варіант І
1. Оверко Половець.
2. Андрій Половець.
3. Сашко Половець.
4. Панас Половець.
5. Данилко.
6. Прадід Данило.
7. Данилкова мати, Ригориха.
8. Данилків батько, Ригір.
9. Грицько Нечоса.
10. Данилко.
11. Половчиха.
12. Чубенко.
Варіант ІІ
1. Андрій Половець.
2. Оверко Половець.
3. Панас Половець.
4. Іван Половець.
5. Данилко.
6. Сусід Данилка.
7. Данилкова мати, Ригориха.
8. Прадід Данило.
9. Данилків батько, Ригір.
10. Данилко.
11. Половчиха.
12. Мусій Половець.
Українська література 1920-1930 рр. Поезія
Бліц-диктанти
Варіант І
1. Хто створив першу українську футуристичну організацію «Фламінго»?
2. Хто з українських письменників розпочав літературну дискусію памфлетом «Про сатану в бочці, або про графоманів, спекулянтів та інших „просвітян"»?
3. Творчість якого письменника була духовною основою світогляду П. Тичини?
4. Якою книжкою П. Тичини, за словами Д. Павличка, розпочався ренесанс української поезії?
5. У якому вірші П. Тичина змалював чарівний портрет дівчини-весни?
6. Який віршовий розмір поезії М. Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає...»?
7. У якому вірші П. Тичина пише про загибель «мучнів-українців, Славних, молодих»?
8. Про кого М. Драй-Хмара у вірші «Лебеді» писав: «Ґроно п 'ятірне нездоланих співців»?
9. Які збірки М. Рильського викликали значний читацький інтерес?
10. Як композиційно побудований вірш М. Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає...»?
11. Про кого з письменників Д. Павличко сказав: *Любов 'ю серце зроджене було»?
12. Який жанр поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою»?
Варіант ІІ
1. Хто був творцем авангардного театру в Україні?
2. Яку літературну організацію в 1926 р. створив Микола Хвильовий?
3. інтенсивно працювати над поетичним словом П. Тичина?
4. Який літературознавець назвав творчу манеру письма П. Тичини кларнетизмом?
5. З яким віршем М. Вороного перегукується поезія П. Тичини «Арфами, арфами...»?
6. Як композиційно побудований вірш П. Тичини «О панно Інно...»?
7. У якому вірші П. Тичина стверджує, що любити Вітчизну, віддати за її свободу життя — це найвища етична й духовна цінність людини?
8. Який віршовий розмір поезії П. Тичини «О панно Інно...»?
9. З чиїм іменем пов'язують розвиток футуризму в Україні?
10. Яку назву мала перша збірка п'ятнадцятирічного М. Рильського?
11. Про кого з поетів Є. Маланюк писав: «Син України, її чорнозему, її безкрайнього степу»"!
12. До якого виду лірики належить вірш Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою»?
Відповіді
Варіант І
1. М. Семенко.
2. Микола Хвильовий.
3. Г. Сковороди.
4. «Сонячні кларнети».
5. «Арфами, арфами...»
6. Ямб.
7. «Пам'яті тридцяти...»
8. Про неокласиків.
9. «Під осінніми зорями», «Синя далечінь».
10. Як монолог ліричного героя.
11. Про М. Рильського.
12. Медитація.
Варіант II
1. Лесь Курбас.
2. «ВАПЛІТЕ».
3. М. Коцюбинського.
4. Ю. Лавріненко.
5. «Блакитна Панна».
6. Як монолог ліричного героя.
7. «Пам'яті тридцяти...».
8. Ямб.
9. М. Семенка.
10. «На білих островах».
11. Про П. Тичину.
12. Пейзажної.
О.Довженко «Зачарована Десна»
Бліц-диктанти за змістом твору
Варіант І
1. Яке слово пропущено в реченні: «У його реальний повсякденний світ що не день, то частіше починають вторгатися...»!
2. Яку картину Сашкова мати купила за курку на ярмарку?
3. Хто часто брав малого Сашка на руки й розповідав про Десну, трави, таємничі озера?
4. Які «чотири няньки» доглядали змалечку Сашка?
5. Хто спалив у печі Псалтир?
6. Де бурлакував батько головного героя?
7. Хто завідував погодою на сінокосі?
8. Чому «вся загребельська парафія сиділа на стріхах з несвяченими пасками»?
9. Скільки років прожив дід Семен?
10. Коли Сашко вперше нагрішив?
11. Хто з героїв твору говорив: «Моє багатство Не дозволяє купити мені нові, пробачте, чоботи»?
12. Хто здавався малому Сашкові величезним паном?
Варіант II
1. Яке жанрове визначення творові «Зачарована Десна» дав сам автор?
2. Хто не міг прожити без прокльонів і дня?
3. Яку музику любив у ранньому дитинстві Сашко?
4. У кого «душа... була океанська»?
5. За що отець Кирило не любив Сашкового батька?
6. Хто «орудував косою, як добрий маляр пензлем»?
7. Хто не постраждав під час повені?
8. Що «більш за все на світі любив дід Семен»?
9. Від чийого імені ведеться оповідь у творі?
10. Із чим автор порівнює глибину батькового горя, коли маленькі сини померли від епідемії?
11. Хто з родини Довженків чумакував?
12. Хто з героїв твору «не втратив щастя бачити... зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах»?
Відповіді
Варіант І
1. Спогади.
2. Картину страшного божого суду.
3. Прадід Тарас.
4. Брати Лаврін, Сергій, Василько та Іван.
5. Сашкова мати.
6. На Дону, у Каховці,
7. Ворона.
7. Затопило повінню село.
8. Коло ста літ.
9. Коли вирвав рядок моркви.
10. Батько.
11. Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.
Варіант II
1.Автобіографічне кінооповідання.
2.Прабаба Марусина.
3.Клепання коси.
4.У батька.
5.«За красу і нешанобливу вдачу».
6.Дядько Самійло.
7.Ярема Бобир.
8.Сонце.
9.Від імені Сашка.
10.Із темною ніччю.
11.Дід, прадід.
12.Ліричний герой, митець.
Літературні диктанти «Упізнай героя»
Варіант І
1. «Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. І була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких літ».
2. «Вона була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо у світі».
3. «А в малині лежав повержений з небес маленький ангел і плакав без сліз. З безхмарного блакитного неба якось несподівано упав він на землю й поламав свої тоненькі крила коло моркви».
4. «...він ходив повз нашу хату з цілим снопом довгих вудок і так гупав чобітьми, що ми прокидалися вночі, як од грому, коли він повертався часом з рибалки. У нього були великі чоботи й такі важкі ноги, що, здавалося, під ним вгиналася земля».
5. «...брав мене на руки й розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був такий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки такі ніжні...».
6. «Голова в нього була темноволоса, велика, і великі розумні сірі очі... Весь у полоні сумного і весь у той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів».
7. «Орудував він косою, як добрий маляр пензлем, — легко і вправно. Коли б його пустити з косою, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша».
8. «Чоловік він був бідний і тому, аби не витрачати зайвих зарядів, мусив зробитися снайпером»
9. «Він знав прикмети до всіх природних явищ і особливо вірив у мишей. Про повідь він довідався наперед, ще аж зимою».
10. «Вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі...».
11. «Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок. Так під сонцем на погребні, коло яблуні, він і помер, коли прийшов його час».
12. «Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя».
Варіант II
1.«Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати Псалтир».
2.«Але без прокльонів вона не могла прожити й дня... Вони лились з її вуст невпинним потоком...».
3.«..молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком, і отак благала потопити її ворогів...».
4. «Заліз.:, хутко в старий човен, що стояв у клуні в засторонку, і почав думати, що... робити для поновлення святості».
5.«Курив він такий лютий тютюн, що коло нього ніхто не міг стояти близько. Його обходили кури й поросята».
6.«З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів, — він годивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував од води, багато землі переорав...».
7.«Не був він... ні суддею, ні справником, ні попом. Він не здатний був на високі посади. Він навіть не був добрим хліборобом».
8.«Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук у саду в присмерку, коли падають вони несподівано в траву» .
9.«Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васкою да Тамою. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська».
10.«І як не сміялись тоді з нього дурні необачні кутчани, він мовчки розібрав на сінях стріху, зробив на даху кошару, побудував східці, наносив повне горище сіна і збіжжя».
11.«...одна нога була не в злагоді з другою. Вона була значно коротшою, тоненькою й не розгиналася навіть у сні».
12.«...старий уже, нервовий і сердитий, очевидно, чоловік, носив золоті ґудзики й кокарду. Він здавався... величезним паном, не меншим од справника чи судді».
Варіант ІІІ
1.»Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб підростало. Коли вилізає саме з землі всяка росиночка, ото мені радість, -любила проказувати вона».
2.«Любив... гарну бесіду й добре слово. Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом...». \
3.«Любив скрип коліс під важкими возами в жнива. Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної».
4.«...руки... нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро».
5.«Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві».
6.«...боялась і ненавиділа старців, але наділяла їх завжди щедро. Вона була гонориста, і їй дуже хотілось, аби хоч сліпі вважали її за багату».
7.«..., одягнений у чемерку і великі незносимі чоботи, здавався зовні багатшим від батька, він не жалів для нього милостині і ніколи не образив його словом. ...завжди ходив з бандурою і співав не про божественне. Батько шанував у... зовнішню пристойність митця».
8.«Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Поза своїм талантом, як се водиться серед вузьких фахівців, він був людиною немудрою і навіть немічною».
9.«...бачила всіх нас і все, що ми пили, їли, яку рибу ловили, чи де зарізали деркачика косою чи перепілочку, бачила усіх пташок у нашому лісі, все чула і, якнайголовніше, віщувала погоду».
10.«І коли він, покинутий всіма на світі вісімдесятилітній старик, стояв на майданах безпритульний у фашистській неволі і люди вже за старця його мали, подаючи йому копійки, він і тоді був прекрасний».
11.«— Тебя не спрашиваю. Пускай сам отве- тит, — сказав тоном слідчого... і знову прохромив мене своїм сірим оком».
12. «Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм».
Відповіді
Варіант І
1. Дід Семен.
2. Прабаба Марусина.
3. Сашко.
4. Дід Захарко.
5. Прадід Тарас.
6. Батько.
7. Дядько Самійло.
8. Тихон Бобир.
9. Ярема Бобир.
10. Ворона.
11. Дід Семен.
12. Батько.
Варіант II
1. Дід Семен.
2. Прабаба Марусина.
3. Мати Одарка.
4. Сашко.
5. Дід Захарко.
6. Батько.
7. Дядько Самійло.
8. Сашко.
9. Батько.
10. Ярема Бобир.
11. Тихон Бобир.
12. Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.
Варіант III
1. Мати Одарка.
2. Дід Семен.
3. Сашко.
4. Прадід Тарас.
5. Батько.
6. Мати Одарка.
7. Старець Кулик.
8. Дядько Самійло.
9. Ворона.
10. Батько.
11. Учитель Леонтій Созонович Опанасенко.
12.Ліричний герой, митець.
Тема. І. БАГРЯНИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. «ТИГРОЛОВИ»
1. Справжнє прізвище І. Багряного...
А) П. Очерет; Б) І. Лозов'яга;
В) А.Тимченко; Г) П. Губенко.
2. Письменник — син...
А) Дрібного поміщика; Б) Коваля;
В) Лікаря; Г) Сільського муляра.
3. Хоча навчання провадилося російською мовою, але І. Багрянийвиховувався національно свідомим...
А) Удома; Б) У колі своїх друзів;
В) У майстерні батька; Г) У місцевій школі.
4. У дитинстві письменник захоплювався творами...
А) Лесі Українки й І. Франка; Б) Л. Глібова і Т. Шевченка;
В) Усної народної творчості; Г) Французьких письменників.
5. І. Багряний здійснював редагування місцевої газети...
А) На Кавказі, у Києві, Одесі; Б) На Львівщині, Тернопільщині.
В) У Криму, Кам'янці-Подільському; Г) За кордоном.
6. Вищий заклад освіти І. Багряний не закінчив через...
А) Тривалу хворобу; Б) Небажання навчатися та неуспішність;
В) Політичні погляди; Г) Відсутність грошей для сплати за освіту.
7.1. Багряний стає лідером...
А) Української повстанської армії;
Б) Комуністичної партії.
В) Літературного угрупування ВАПЛІТЕ;
Г) Української революційно-демократичної партії.
8. Роман І. Багряного «Тигролови» побачив світ...
А) У 1957р.; Б) 1944р.;
В) 1965р.; Г) 1954р.
9. Багряний ніколи не втрачав віри в себе, у свій народ і людинувзагалі, в добро її душі, і цим він був схожий...
А) На О. Олеся; Б) О. Ольжича;
В) О. Телігу; Г) М. Хвильового.
10. Прорікаючи велике творче майбутнє І. Багряному, авторові роману «Тигролови», його високо оцінив...
А) В. Винниченко...; Б) Остап Вишня;
В) П. Тичина; Г) В. Сосюра.
11. В основу «Тигроловів» І. Багряного покладені події, що сталися під час:
А) перебування автора на лікуванні;
Б) Еміграції письменника;
В) Його заслання;
Г) Відбудови країни після Другої світової війни.
12. Медвин женеться за Григорієм (І. Багряний «Тигролови»), підступно вистежуючи його в тайзі, готовий у слушний момент...
А) Убити; Б) Замучити катуванням;
В) Довічно ув'язнити; Г) Звинуватити у не скоєних злочинах.
13. Багряний народився...
А) На Харківщині; Б) Херсонщині;
В) Тернопільщині; Г) Полтавщині.
14. З шести років І. Багряний навчався...
А) Удома; Б) У гімназії;
В) У церковнопарафіяльній школі; Г) У приватного вчителя.
15. За те, що І. Багряний сам писав поезії, його назвали...
А) «Націоналістом»; Б) «Петлюрівцем»;
В) «Мазепинцем»; Г) «Іномовцем».
16. У 1924 році І. Багряний вступив до організації письменників...
А) ВАПЛІТЕ; Б) «Плуг»;
В) «Марс»; Г) «Аспанфут».
17. У 1926 році письменник вступив...
А) До Московського університету;
Б) Київського художнього інституту;
В) Полтавського педагогічного інституту.
Г) Єлисаветградського реального училища.
18. У 1929 році з'явилася друком збірка поезій І. Багряного...
А) «В поті чола»; Б) «Буйний вітер»;
В) «Комета»; Г) «До меж заказаних».
19. Г. Многогрішний, герой твору І. Багряного «Тигролови», засуджений на ув'язнення впродовж...
А) 25 р.; Б) 15р.;
В) 10р.; Г) 5р.
20. За своїм світобаченням І. Багряний був...
А) Сентименталістом; Б) Романтиком;
В) Фантастом; Г) Реалістом.
21. Роман І. Багряного «Тигролови» був перекладений намову...
А) Англійську; Б) Російську;
В) Німецьку; Г) Французьку.
22. Центром українського культурного відродження, демократично-визвольного руху завдяки І. Багряному стало місто...
А) Полтава; Б) Новий Ульм;
В) Берлін; Г) Нью-Йорк.
23. Г. Многогрішний («Тигролови» І. Багряного) тікає з потягу і потрапляє...
А) Знову до рук НКВС; Б) До міста, де він жебракує.
В) У болото тайги, де і гинее; Г) До родини Сірків.
24. Сірки (І. Багряний «Тигролови») у минулому були...
А) В'язнями Далекого Сходу;
Б) Розкуркуленими радянською владою українцями-вигнанцями.
В) Мешканцями місць голодомору;
Г) Емігрантами з Америки.
Тести за романом «Тигролови» Багряного
1. З драконом у творі асоціюється:
а) тоталітарний режим;
б) потяг з ув’язненими до Сибіру;
в) залізнична колія, що пролягала вздовж болота і густого лісу;
г) літак, який кружляв над концтабором.
2. Казковий герой, який би не зміг подолати дракона — потворну істоту?
а) Ілля Муромець; б) М. Кожум’яка;
в) І. Котигорошко; г) Іван-Побиван.
3. Вагони потяга порівнюються у творі з:
а) ящиками; б) перевантаженими човнами;
в) коробками; г) великими валізами.
4. «Дєлом доблесті і геройства» для вартових поїзда-дракона є:
а) пильно охороняти в’язнів;
б) контролювати кожний рух «злочинців»;
в) забезпечувати спокій майору Медведину;
г) не зрадити Ф.Дзержинського.
5. Якої пісні виконував Г. Многогрішний, а з ним й інші ув’язнені під час етапу до Сибіру в потязі?
а) Бурлацької; б) козацької;
в) чумацької; г) про кохання.
6. Чим була викликана роздратованість начальника охорони, коли потяг прибув до кінцевого пункту призначення?
а) Бунтом ув’язнених;
б) відсутністю Г. Многогрішного;
в) великою кількістю смертності серед полонених;
г) надмірним співчуттям цивільних до ув’язнених.
7. І. Багряний, характеризуючи арештантську мораль, зазначив, що вона:
а) упосліджена; б) та, яка не завжди сприймається людьми;
в) безрозсудства; г) здатна перевиховувати будь-кого.
8. Григорій Многогрішний, каторжник Сибіру —
а) правнук гетьмана;
б) славетний полтавчанин;
в) майстерний швець;
г) людина, якою пишалася вся українська громадськість.
9. Казковим краєм, золотим ельдорадо назвав письменник:
а) Крим; б) Кавказ;
в) Сибір; г) Закарпаття.
10. Рослина, яка з-поміж усіх могла «змагатися з тиграми»:
а) папороть; б) рута;
в) чебрець; г) женьшень.
11. «Дивне море, у якому вода стоїть вище, ніж у всіх інших морях»,— так зазначив письменник про:
а) Дунай; б) Байкал;
в) Дніпро; г) Волгу.
12. Сибір І. Багряний називає:
а) екзотичним краєм; б) місцевістю із суворим кліматом;
в) гробовищем; г) багатющим джерелом золота.
13. Експрес, у якому «Стільки вигод! Стільки розкошів!» — це, на думку автора твору, екстериторіальна:
а) зона; б) райська місцевість;
в) благодать; г) держава.
14. Втіленням «могутності, сили і гонору своєї пролетарської держави» у романі є:
а) майор Медвин; б) усі пасажири експреса;
в) охоронці потяга-дракона; г) газета «Правда».
15. Легенда з Біблії, яку розповів один із молодців компанії у салоні-вагоні. Про:
а) Мойсея; б) Адама й Єву;
в) Всесвітній потоп; г) створення світу.
16. Згадуючи замордованого на допитах Многогрішного, Медвина найбільше вразили його:
а) очі з краплинами крові; б) потріскані губи;
в) синці на руках; г) мужність і витримка.
17. Для якої тварини тайги Многогрішний був диковинкою?
а) Ведмедя; б) рисі;
в) зубра; г) борсука.
18. Що допомагало герою долати хащі тайги?
а) Воля до життя; б) особисті амбіції;
в) жах від переслідування Медвином; г) бажання смачно поїсти.
19. Рухаючись по тайзі, Григорій мріяв:
а) вбити Медвина; б) визволити товаришів;
в) залишити «батьківщину»; г) знайти притулок.
20. Що споріднювало сім’ю Сірків і Григорія?
а) національність; б) місце народження;
в) політичні погляди; г) мисливство.
21. Старий Сірко був вдячним Многогрішному за те, що «гість»:
а) урятував життя Наталці;
б) розповів йому про Україну;
в) виявив до нього чемність і доброту;
г) допомагав йому полювати.
22. Змалку Григорій був:
а) рибалкою; б) шевцем;
в) мисливцем; г) ковалем.
23. Герой твору, який зазначив про себе, що він є чесною і чемною людиною:
а) Старий Сірко; б) Грицько — брат Наталці;
в) Г. Многогрішний; г) Медвин.
24. За рахунок чого сім’я Сірків виживала у тайзі?
а) Вживанням лікарських трав;
б) збиранням грибів;
в) рибальством;
г) полюванням на тигрів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий